Ось такий він карнавал)))

Цими дням в Італії проходять карнавали – народні гуляння, які в католицьких країнах передують Великому посту( Quaresima). Гуляння тривають кілька днів і, зазвичай, закінчуються на Жирний вівторок (Martedì Grasso), який випадає цього року на 9 лютого, після якого починається піст. В деяких містах Італії карнавал триває аж до неділі після Жирного вівторка.

Значення слова «карнавал» достеменно невідоме, але серед усіх існуючих варіантів найбільш вірогідним є той, який пов’язує це слово з латинською фразою «carnes levare» (“забрати м’ясо” або “прощавай, м’ясо”) і натякає на те, що під час посту з щоденного раціону забираються м’ясо та жирні страви.

Як і багато інших свят, Карнавал пов’язаний з античними традиціями та віруваннями, які залишили свій відбиток в сучасних гуляннях.

Приблизно в той самий період часу коли сьогодні проходить карнавал, в Древньому Римі проводилося свято родючості землі, яка повинна пробудитися після зимового сну і нагодувати тварин і людей. Святкування поєднувало в собі ритуали родючості з радістю, бо вважалося, що власне сміх може подолати смерть та горе. Взагалі, давні традиції пов’язують сміх з родючістю природи та людей. Багато народів засіювали поля, сміючись при цьому, і для римлян божество сміху Різус (divinità Risus), було священним і шанованим. Про віру в зв’язок між родючістю та сміхом свідчить і міф про Деметру, богиню родючості, яка після смерті власної доньки Кори перестала сміятися і світу почала загрожувати смерть, бо не росли більше квіти, не народжувалися тварини і люди. І тільки після того, як служниці Деметри вдалося розсмішити богиню, усе повернулося до життя.

З гаслом «під час карнавалу всі жарти хороші» проживаються дні наповнені жартами, безладом, танцями, масками, переодяганнями, нестриманою радістю. Такі народні гуляння є приводом для безкінечних святкувань і щедрих частувань. В Середньовіччя Карнавал був періодом об’їдань і нестримних танців; періодом неймовірної радості і тимчасового припинення дії законів, правил, звичаїв. Соціальні ролі змінювалися: чоловіки переодягалися на жінок і навпаки, бідні переодягалися на багатих, багаті на жебраків чи блазнів.

Таким чином, з історичної та релігійної точок зору, Карнавал являє собою період святкувань і символічного відродження, під час якого хаос замінював встановлений порядок, а через певний час цей порядок відновлювався і тривав до наступного карнавалу.

Незмінними атрибутами карнавалу, окрім радості, жартів та сміху, є маски та алегоричні колісниці.

В епоху Відродження карнавальні тематичні колісниці демонстрували усім могутність синьйорів. Зазвичай колісниці зображали міфологічні сцени, алегорії вад та чеснот, біблійні та історичні сюжети, казки.

Маски з’явилися, як маски померлих предків, в пам’ять про ритуали пов’язані з Манами (духами предків). З часом кількість масок збільшилася і збільшилася їх різноманітність: окрім масок предків та божеств, з’являються маски тварин, людей, які дозволяють учасникам карнавалу змінювати соціальні ролі.

Італійські маски, такі, якими ми звикли їх бачити, походять з Венеції, і перші згадки про них з’явилися в 13 ст. Їх використовували для різних цілей, зокрема і для того, щоб приховати свою персону від цікавих очей. З Венеції маски поширилися по всій Італії і, навіть, стали частиною Комедії масок.

Найбільш відомими карнавалами в Італії, які притягують увагу туристів з усього світу, є Венеціанський карнавал, Карнавал в Віареджо, Iсторичний карнавал в Івреа, Карнавал в Ченто, Карнавал в Фано. Карнавали в Венеції і Фано є не тільки найбільш відомими в Італї, а й також найстарішими карнавалами країни.

P.S. Костюмчик феї зшила для любимої внуці бабуся.