Публікації
Гражданин Иванов организовал пьяную драку, попал в милицию, где и дослужился до майора.
----------
Галичанин народжується для того, щоб: у три роки пасти гуси; у шiсть - свинi, кози, велику рогату худобу i почати курити; у дванадцять навчитися читати i щипати за майтелеси сусiдську Марину; у шiстнадцять - вiдбути школу досконалим пияком i будзиганом; у вiсiмнадцять побувати у вiйську комiрником при шкарпетках i комiсуватися при пропажi зi складу останнiх; у двадцять - побратися з тою самою Мариною i в першу ж шлюбну нiч скочити в гречку з її неповнолiтньою сестрою; у двадцять п'ять - доробитися до трьох дiтей вiд власної жiнки i вiсiмнадцяти вiд чужих; у тридцять п'ять - заправляти краватку у споднi i сякатися без хустинки на мешти; у сорок п'ять - видати дочку замiж i на весiллi натовкти писок сватовi; у п'ятдесят п'ять - завести козу i вчити внукiв спiвати повстанських пiсень; у шiстдесят - доробитися до бригадира на будовi й вiдсидiти рiк за крадiж чотирьох кривих цвяхiв; у шiстдесят п'ять - вiдчути себе захисником батькiвщини i, пошивши однострiй невiдомої армiї, марширувати на всi свята з фаною перед сiльрадою; у сiмдесят стати членом церковної десятки; у сiмдесят п'ять - спочити в Бозi, клянучи манкуртiв, москалiв i сусiда, чиї кури все життя порпали йому город...
Галичанка народжується для того, щоб: у три роки пасти курчата; у шiсть-сiм навчитися доїти корову Марiанну i длубатися пальцем в носi; у дванадцять вишити свою першу подушку; у вiсiмнадцять закiнчити школу iз твердим переконанням, що найбiльшим скарбом у цьому свiтi є її цнота; у двадцять спекти свiй перший цвiбак; у двадцять два, переживши трагiчну любов, вийти замiж за Гриця з першої бригади i на другий же день пiсля весiлля вперше дiстати в писок за те, що не була незайманкою; у двадцять три народити першу дитину i зрозумiти, що пов'язала свою долю з пияком, iдiотом i злочинцем; у двадцять чотири народити близнюкiв i рiзко набрати вагу до одного-двох центнерiв; у тридцять п'ять вступити до лав Союзу українок i вперше вiдвiдати знахарку, щоб та наслала якогось дiдька на Гриця, бо п'є; у сорок вчити доньку вишивати i народити ще одну дитину, будучи свято переконаною, що дiтей бузьки приносять; у сорок два вставити першi золотi зуби; у п'ятдесят переконати дочок, що всi мужчини звiрi, яких треба тримати за гратами; у шiстдесят вишити першу хоругву до церкви; у шiстдесят п'ять поховати чоловiка i так за ним голосити, нiби вiн був ангел небесний; у сiмдесят бавити внукiв i вчити їх хреститися; у сiмдесят п'ять з'їздити нарештi до родини в Канаду, притягнувши звiдтамти старi лахи i ревматизм; у вiсiмдесят тихо згаснути на самотi, усвiдомивши, що все на цьому свiтi гiмна варте, крiм здоров'я...
----------
Якщо не знаєш, що сказати - усміхнись;
якщо не знаєш, що робити - обійми когось;
якщо не знаєш, куди йти - йди додому;
якщо не знаєш, як допомогти - протягни руку;
якщо не знаєш, що порадити - побажай добра...
----------
mandare affanculo quella merdaccia infame del
----------
МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА
Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, пошумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійских дзвонів. Нехай душа моя в Тобі відродиться, бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти — все щастя.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць у понурі ранки: принеси мені зойки катованих у льохах і тюрмах, і засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб росла завзяття міць, щоб сміло я йшов(–ла) у бій так, як йшли Герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, стоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром і Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української нації, Української Національної Революції — полковника Евгена Коновальця, Бассарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що кості їх порозкидані, або тайком загребені.
Спали вогнем животворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних Чинів. В Чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, СВЯТА, МОГУТНЯ І СОБОРНА
----------
— Не дуріть народ!
— Ні, це Ви не дуріть народ!
— Ні, спочатку, Ви!
— Ні, спочатку, Ви!..
----------
Кто пишет театральные рецензии в захудалых газетках? Бывшие сапожники и недоучившиеся аптекари, которые смыслят в актерской игре ровно столько же, сколько я в сельском хозяйстве. Кто пишет отзывы о книгах? Люди, которые сами не написали ни одной книги. Кто стряпает тяжеловесные передовицы по финансовым вопросам? Проходимцы, у которых никогда не было гроша в кармане. Кто пишет о битвах с индейцами? Господа, не отличающие вигвама от вампума, которым никогда в жизни не приходилось бежать опрометью, спасаясь от томагавка, или выдергивать стрелы из тел своих родичей, чтобы развести на привале костер. Кто пишет проникновенные воззвания насчет трезвости и громче всех вопит о вреде пьянства? Люди, которые протрезвятся только в гробу. Кто редактирует сельскохозяйственную газету? Разве такие корнеплоды, как вы? Нет, чаще всего неудачники, которым не повезло по части поэзии, бульварных романов в желтых обложках, сенсационных мелодрам, хроники и которые остановились на сельском хозяйстве, усмотрев в нем временное пристанище на пути к дому призрения.
(с)Марк Твен
----------
И сколько в молодости хочется, И сколько в юности мечтается, И только в старости хохочется, Что ничего не получается.
---------
Есть два типа русских: те, кто умер и те, которых родили чекисты.
---------
i primi 7versi dell'eneide:
"Arma virumque cano, Troiae qui primus ab oris
Italiam, fato profugus, Laviniaque venit
litora, multum ille et terris iactatus et alto
vi superum saevae memorem Iunonis ob iram;
multa quoque et bello passus, dum conderet urbem,
inferretque deos Latio, genus unde Latinum,
Albanique patres, atque altae moenia Romae."
----------
Un pezzetto di paradiso si è staccato ed è caduto sulla Terra: si tratta di Roma!!!
----------
a far del bene agli asini si ricevono dei calci...
----------
Прежде чем подстричь ногти, почешите спину.
----------
Светлое будущее
Когда только Русский народ сумеет построить своё Светлое будущее?
А, по-моему, Русский народ, как ни странно, уже пытался построить Своё Светлое Будущее…
И закатал Русский народ рукава. И поплевал смачно на мозолистые ладони свои. И взяв в руки, кто увесистый булыжник, кто вилы, а кое-кто и кое-что похлеще тут же принялся реализовывать свою долгожданную мечту, которая страстно манила Русский народ в пьянящее Светлое Будущее.
И, как только приступил он к строительству, цвет Российской нации почему-то начал таять прямо таки на глазах. И когда этот самый цвет, практически истаял, стройка подошла к завершающей фазе. И когда «протрубили во дворе трубадуры», я воздел руки к небу и взмолился: «Боже! Позволь мне хоть одним глазом увидеть воздвигнутое Русским народом Своё Светлое Будущее». И ответил мне Господь: «Смотри!».
И выглянул я в окошко. И ужаснулся я увиденному. И снова воздел я руки к небушку и возопил: «Боже, неужели это и есть Светлое Будущее, которое так долго и утомительно строил для себя (да и не только для себя) Русский народ?». И промолчал Господь!
И в третий раз я воздел руки и возопил: «Боже! А куда же подевался весь цвет Российской нации Русского народа?». И ответил мне Господь, утирая свои глаза:
«В фундаменте, Сын мой! В фундаменте!!!»
Ростислав ОВЕН
----------
Одного разу в пеклі чортеня запитало старшого:"Чому біля першого чана стоїть багато охорони? біля другого один охоронець, а біля третього взагалі немає нікого?""Синку, в першім чані варяться євреї, якщо один вилізе- то всім допоможе звільнитись...В другім росіяни, там потрібен один охоронець,щоб встигав горілку носити...А в третім українці, якщо хтось зважиться вилазити, друзі його назад потягнуть..."
----------
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам собе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву! —
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
----------
Сталін курить папіроси, Молотов цигари.
Все забрали з України, залишили мари.
Сталін дивиться на місяць, Каганович лупа.
Все забрали з України - залишили трупи.
(Український фольклор періоду голодомору)
----------
----------
Дорогий, я поговорила з нашою дочкою про кохання і секс. Адже їй вже 16! - І що, люба? - Я вже згораю від нетерпіння спробувати все те, що вона мені розповіла...
-
---------
----------
Галичанин народжується для того, щоб: у три роки пасти гуси; у шiсть - свинi, кози, велику рогату худобу i почати курити; у дванадцять навчитися читати i щипати за майтелеси сусiдську Марину; у шiстнадцять - вiдбути школу досконалим пияком i будзиганом; у вiсiмнадцять побувати у вiйську комiрником при шкарпетках i комiсуватися при пропажi зi складу останнiх; у двадцять - побратися з тою самою Мариною i в першу ж шлюбну нiч скочити в гречку з її неповнолiтньою сестрою; у двадцять п'ять - доробитися до трьох дiтей вiд власної жiнки i вiсiмнадцяти вiд чужих; у тридцять п'ять - заправляти краватку у споднi i сякатися без хустинки на мешти; у сорок п'ять - видати дочку замiж i на весiллi натовкти писок сватовi; у п'ятдесят п'ять - завести козу i вчити внукiв спiвати повстанських пiсень; у шiстдесят - доробитися до бригадира на будовi й вiдсидiти рiк за крадiж чотирьох кривих цвяхiв; у шiстдесят п'ять - вiдчути себе захисником батькiвщини i, пошивши однострiй невiдомої армiї, марширувати на всi свята з фаною перед сiльрадою; у сiмдесят стати членом церковної десятки; у сiмдесят п'ять - спочити в Бозi, клянучи манкуртiв, москалiв i сусiда, чиї кури все життя порпали йому город...
Галичанка народжується для того, щоб: у три роки пасти курчата; у шiсть-сiм навчитися доїти корову Марiанну i длубатися пальцем в носi; у дванадцять вишити свою першу подушку; у вiсiмнадцять закiнчити школу iз твердим переконанням, що найбiльшим скарбом у цьому свiтi є її цнота; у двадцять спекти свiй перший цвiбак; у двадцять два, переживши трагiчну любов, вийти замiж за Гриця з першої бригади i на другий же день пiсля весiлля вперше дiстати в писок за те, що не була незайманкою; у двадцять три народити першу дитину i зрозумiти, що пов'язала свою долю з пияком, iдiотом i злочинцем; у двадцять чотири народити близнюкiв i рiзко набрати вагу до одного-двох центнерiв; у тридцять п'ять вступити до лав Союзу українок i вперше вiдвiдати знахарку, щоб та наслала якогось дiдька на Гриця, бо п'є; у сорок вчити доньку вишивати i народити ще одну дитину, будучи свято переконаною, що дiтей бузьки приносять; у сорок два вставити першi золотi зуби; у п'ятдесят переконати дочок, що всi мужчини звiрi, яких треба тримати за гратами; у шiстдесят вишити першу хоругву до церкви; у шiстдесят п'ять поховати чоловiка i так за ним голосити, нiби вiн був ангел небесний; у сiмдесят бавити внукiв i вчити їх хреститися; у сiмдесят п'ять з'їздити нарештi до родини в Канаду, притягнувши звiдтамти старi лахи i ревматизм; у вiсiмдесят тихо згаснути на самотi, усвiдомивши, що все на цьому свiтi гiмна варте, крiм здоров'я...
----------
Якщо не знаєш, що сказати - усміхнись;
якщо не знаєш, що робити - обійми когось;
якщо не знаєш, куди йти - йди додому;
якщо не знаєш, як допомогти - протягни руку;
якщо не знаєш, що порадити - побажай добра...
----------
mandare affanculo quella merdaccia infame del
----------
МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА
Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, пошумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійских дзвонів. Нехай душа моя в Тобі відродиться, бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти — все щастя.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць у понурі ранки: принеси мені зойки катованих у льохах і тюрмах, і засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб росла завзяття міць, щоб сміло я йшов(–ла) у бій так, як йшли Герої за Тебе, Свята, за Твою славу, за Твої Святі ідеї, щоб помстити ганьбу неволі, стоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром і Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української нації, Української Національної Революції — полковника Евгена Коновальця, Бассарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що кості їх порозкидані, або тайком загребені.
Спали вогнем животворчим усю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних Чинів. В Чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть у муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, СВЯТА, МОГУТНЯ І СОБОРНА
----------
— Не дуріть народ!
— Ні, це Ви не дуріть народ!
— Ні, спочатку, Ви!
— Ні, спочатку, Ви!..
----------
Кто пишет театральные рецензии в захудалых газетках? Бывшие сапожники и недоучившиеся аптекари, которые смыслят в актерской игре ровно столько же, сколько я в сельском хозяйстве. Кто пишет отзывы о книгах? Люди, которые сами не написали ни одной книги. Кто стряпает тяжеловесные передовицы по финансовым вопросам? Проходимцы, у которых никогда не было гроша в кармане. Кто пишет о битвах с индейцами? Господа, не отличающие вигвама от вампума, которым никогда в жизни не приходилось бежать опрометью, спасаясь от томагавка, или выдергивать стрелы из тел своих родичей, чтобы развести на привале костер. Кто пишет проникновенные воззвания насчет трезвости и громче всех вопит о вреде пьянства? Люди, которые протрезвятся только в гробу. Кто редактирует сельскохозяйственную газету? Разве такие корнеплоды, как вы? Нет, чаще всего неудачники, которым не повезло по части поэзии, бульварных романов в желтых обложках, сенсационных мелодрам, хроники и которые остановились на сельском хозяйстве, усмотрев в нем временное пристанище на пути к дому призрения.
(с)Марк Твен
----------
И сколько в молодости хочется, И сколько в юности мечтается, И только в старости хохочется, Что ничего не получается.
---------
Есть два типа русских: те, кто умер и те, которых родили чекисты.
---------
i primi 7versi dell'eneide:
"Arma virumque cano, Troiae qui primus ab oris
Italiam, fato profugus, Laviniaque venit
litora, multum ille et terris iactatus et alto
vi superum saevae memorem Iunonis ob iram;
multa quoque et bello passus, dum conderet urbem,
inferretque deos Latio, genus unde Latinum,
Albanique patres, atque altae moenia Romae."
----------
Un pezzetto di paradiso si è staccato ed è caduto sulla Terra: si tratta di Roma!!!
----------
E' proprio vero: nessuna buona azione rimane impunita!!
----------a far del bene agli asini si ricevono dei calci...
----------
Questo è il problema di molta gente :sogna quello che vorrebbe fare, invece di farlo davvero!
----------Прежде чем подстричь ногти, почешите спину.
----------
Светлое будущее
Когда только Русский народ сумеет построить своё Светлое будущее?
А, по-моему, Русский народ, как ни странно, уже пытался построить Своё Светлое Будущее…
И закатал Русский народ рукава. И поплевал смачно на мозолистые ладони свои. И взяв в руки, кто увесистый булыжник, кто вилы, а кое-кто и кое-что похлеще тут же принялся реализовывать свою долгожданную мечту, которая страстно манила Русский народ в пьянящее Светлое Будущее.
И, как только приступил он к строительству, цвет Российской нации почему-то начал таять прямо таки на глазах. И когда этот самый цвет, практически истаял, стройка подошла к завершающей фазе. И когда «протрубили во дворе трубадуры», я воздел руки к небу и взмолился: «Боже! Позволь мне хоть одним глазом увидеть воздвигнутое Русским народом Своё Светлое Будущее». И ответил мне Господь: «Смотри!».
И выглянул я в окошко. И ужаснулся я увиденному. И снова воздел я руки к небушку и возопил: «Боже, неужели это и есть Светлое Будущее, которое так долго и утомительно строил для себя (да и не только для себя) Русский народ?». И промолчал Господь!
И в третий раз я воздел руки и возопил: «Боже! А куда же подевался весь цвет Российской нации Русского народа?». И ответил мне Господь, утирая свои глаза:
«В фундаменте, Сын мой! В фундаменте!!!»
Ростислав ОВЕН
----------
Одного разу в пеклі чортеня запитало старшого:"Чому біля першого чана стоїть багато охорони? біля другого один охоронець, а біля третього взагалі немає нікого?""Синку, в першім чані варяться євреї, якщо один вилізе- то всім допоможе звільнитись...В другім росіяни, там потрібен один охоронець,щоб встигав горілку носити...А в третім українці, якщо хтось зважиться вилазити, друзі його назад потягнуть..."
----------
Не нарікаю я на бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам собе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву! —
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?
----------
Сталін курить папіроси, Молотов цигари.
Все забрали з України, залишили мари.
Сталін дивиться на місяць, Каганович лупа.
Все забрали з України - залишили трупи.
(Український фольклор періоду голодомору)
----------
Lo sai perchè il mondo è ancora bello? Perchè c’è ancora qualcuno che ti apprezza per come sei e non per come devi essere.
----------
Дорогий, я поговорила з нашою дочкою про кохання і секс. Адже їй вже 16! - І що, люба? - Я вже згораю від нетерпіння спробувати все те, що вона мені розповіла...
-
---------
----------
Моя жена - очарованье!
Моя жена - очарованье!
Господь, спасибо за жену.
Она - небесное создание,
Как говорили в старину.
Она добра, нежна, красива,
Ей все решительно идет!
Попробуй я сказать иное -
Она... мне голову свернет!
----------
У барі сумний чоловік замовляє чарку за чаркою. Урешті решт бармен не витримує й питає: — Щось трапилось? — Із жінкою посварився. Вона обіцяла місяць зі мною не розмовляти. — Отаке… Уявляю, як тобі важко. — Та й не кажи! Сьогодні останній деньì.
----------
Как только появляется, наконец, возможность свести концы с концами, кто - то отодвигает конец.
----------
Ніколи не говори - я помилився, треба говорити - треба ж як цікаво вийшло!
----------
Якщо на тебе навалилася втома, треба завалитися на диван!
Розумний не той, хто говорить розумними словами про прості речі, а той, хто
може говорити простими словами про розумні речі.
Якщо випити ввечері - пропадає ранок. Якщо не випити - пропадає вечір.
Жіноча логіка:
- Запізнився і навіть не вибачився!
- Ну вибач, люба.
- Пішов ти на фіг зі своїми вибаченнями!
Жінка з нічого може зробити 3 речі:
1 - салатик,
2 - зачіску,
3 - істерику.
Я все більше переконуюся, що у деяких людей голова - це декоративний додаток до дупи ...
Мислю глобально - дію по-ідіотськи.
Немає слова "не можу", є слово "я лінива скотина".
І скільки ж нас таких, що спочатку намагаються розв'язати пакет акуратно, а потім психують і просто розривають?
У кожної дівчини вже є ідеальний чоловік. А кличе він її по-простому "донечко".
По-німецьки «нах» (nach) означає напрямок руху. По-нашому теж, але конкретніше.
Найкраща помста людині - це довести, що ти можеш обійтися без нього.
Додай собі мозку в голову, це допоможе.
Троллінг і маніпуляція громадською думкою.
Троллінг і маніпуляція громадською думкою
22.12.2011 by didkovsky
Завдяки цим десяти правилам ви дізнаєтеся, як вами маніпулюють політики, журналісти, колеги і приятелі. Найчастіше маніпуляціям піддаються занадто емоційні екстраверти, люди з дитячими травмами й малограмотні.
Не можеш атакувати думку, атакуй мислителя.
1.Свою атаку направляйте на особистість людини. Знищуючи особистість, ви знищуєте будь-яку ідею, яку вона несе.
2.Звинувачуйте опонента у психічних захворюваннях і сексуальних відхиленнях. У всьому, що суперечить ідеології малограмотних людей.
3.Пішіть більше і кричить голосніше. Тактика «гармидеру» дозволяє отримати перевагу над опонентом серед малограмотних людей.
4.Використовуйте поблажливий тон, зарозумілість. З початку ставте тебе вище опонента.
5.Маніпуліюйте фактами. Створюйте брехню, яка подібна правді, і застосовуйте її в суперечці з опонентом.
6.Уникайте відповідей на прямі запитання. Чіпляйтеся до певних слів, маніпулювання якими завдає шкоди опонентові.
7.Використовуйте тактику «доведення до абсурду». Чим жахливіше брехня, тим простіше в неї вірять малограмотні люди.
8.Чаще використовуйте обороти «так всі говорять», «всі знають», «а для кого це секрет?». У середовищі малограмотних людей аргумент «всі знають, і я повірю» часто є вирішальним.
9.Ображайте опонента навмисне перекручуючи його ім'я, національну і політичну приналежність, професію. Наприклад, «какли», «бандерлоги», «секретуткі», «піараси».
10.Наполягайте на своєму за будь-яких обставин.
http://www.didkovsky.tv/2011/12/22/troll/
"Всі революції замишлюється романтиками, виконуються фанатиками, а їх плодами користуються злодії, шахраї і негідники"
От работы кони дохнут
Работа не волк, в лес не убежит. ( Вариант: «Работа не Алитет: в горы не уйдёт».)
Зряплата. ( самокритичное!)
Они делают вид, что нам платят, мы – что работаем.
Артель «Напрасный труд»
Всех дел не переделаешь.
Где бы ни работать, лишь бы не работать!
Всех денег не заработаешь.
От работы не будешь ты богат, а будешь ты горбат!
Кто весь день работает, тому некогда зарабатывать деньги!
Лишь бы пилось, да елось, а работа на ум не шла.
Тише едешь - дальше будешь.
Ты меня, работа, не бойся - я тебя не трону.
Лучше даром сидеть, чем даром трудиться.
Работа не хуй, сто лет простоит!
Дурака работа любит... а дурак работе рад.
Не откладывай на завтра то, что можно сделать послезавтра.
Не торопись исполнять приказ. Может последовать команда "Отставить!"
(Армейская мудрость)
Если тебе захотелось поработать - полежите часок, и все пройдет!
1. Життя несправедливе, але все ж хороше.
2. Якщо сумніваєшся, зроби ще крок вперед.
3. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на ненависть.
4. Робота не подбає про Тебе, коли Ти хворієш. Це зроблять Твої друзі та батьки. Бережи ці відносини.
5. Кожен місяць оплачуй борги по кредитках.
6. Не обов'язково вигравати в кожному спорі. Погодься або не погодься.
7. Плач разом з кимось. Це лікує краще, ніж плач на самоті.
8. Припустимо злитися на Бога. Він зрозуміє.
9. Відкладуй на пенсію з першої зарплати.
10. Коли справа доходить до шоколаду, пручатися безглуздо.11. Примирись зі своїм минулим, щоб воно не зіпсувало твоє справжнє.12. Можна дозволити собі заплакати в присутності своїх дітей.13. Не порівнюй своє життя з чиєїмось. Ти й гадки не маєш, що їм доводиться випробовувати насправді.14. Якщо відносини повинні бути таємними, Тобі не варто в цьому брати участь.15. Все може змінитися в одну мить. Але не хвилюйся: Бог ніколи не прогавить.16. Зроби глибокий вдих. Це заспокоює думки.17. Позбудься всього, що не можна назвати корисним, красивим або забавним.18. Що не вбиває, робить тебе сильнішим.19. Ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Однак друге дитинство залежить виключно від Тебе ..20. Коли приходить час іти за Тим, що Ти дійсно любиш в цьому житті, не говори ні.
21. Пали свічки, користуйся хорошими простирадлами, носи красиву нижню білизну. Нічого на зберігай для особливого випадку. Цей особливий випадок - сьогодні.22. Підготуйся з надлишком, а потім будь що буде.23. Будь ексцентричним зараз. Не чекай старості, щоб надіти яскраво-червоний одяг.24. Найважливіший орган в сексі - це мізки.25. Ніхто, крім Тебе, не несе відповідальності за Твоє щастя.26. При будь-якій катастрофі став запитання: чи буде це важливо через п'ять років?27. Завжди вибирай життя.28. Прощай все і всім.29. Що інші думають про Тебе не повинно Тебе хвилювати.30. Час лікує майже все. Дай часу час.
31. Неважливо, погана ситуація чи хороша - вона зміниться.
32. Не приймай себе всерйоз. Ніхто цього не робить.
33. Вір у чудеса.
34. Бог любить Тебе тому що він - Бог, а не через те, що Ти щось зробив чи ні.
35. Не потрібно вивчати життя. Ти з'являєшся в ньому і робиш стільки, скільки встигнеш.
36. Постаріти - більш вигідна альтернатива, ніж померти молодим.
37. У Твоїх дітей є тільки одне майбутнє.
38. Все, що в підсумку має сенс - це те, що Ти відчув любов.
39. Виходь гуляти щодня. Чудеса відбуваються повсюдно.
40. Якби ми склали на купу всі наші проблеми і порівняли їх з чужими, ми б жваво забрали свої.
41. Заздрість - це марна трата часу. У Тебе вже є все, що потрібно.
42. Однак найкраще завжди чекає попереду.
43. Неважливо, як Ти себе почуваєш, піднімися, одягнися і вийди на люди.
44. Поступайся.
45. Хоч життя не пов'язане бантиком, це все одно подарунок.
----------
Ответ внука генерала Врангеля, на предложение Фонда Н.С. Михалкова о перезахоронении праха лидера Белого Движения в Москве.
Благодарю Вас за письмо от 29 января 2007 г. с предложением о перезахоронении праха генерала барона Петра Николаевича Врангеля в Донском монастыре Москвы. Наша семья глубоко тронута Вашим обращением и сознанием, что за ним стоит и желание тысяч других русских людей. Ваше предложение заставило нас вдуматься в смысл и целесообразность такого шага, взвесить все аргументы за и против, чтобы дать серьезный, аргументированный ответ и объяснение.
Известно, что главная черта характера генерала Врангеля – его принципиальность. Он боролся с большевизмом и порожденной им порочной системой не из чувства классовой ненависти, а из глубокого убеждения, что большевизм есть абсолютное зло, как для России, так и для человечества в целом.
За последние два десятка лет произошли огромные перемены в сознании россиян относительно сущности большевизма и советской власти. Однако, не произошло главного: осуждения этого зла на государственном уровне. В результате, продолжается брожение в человеческих умах, следствием которого является такое положение дел, что при опросах населения в последние годы чуть ли не половина населения России считает, что Сталин – личность положительная.
Генерал Врангель скончался в Брюсселе в 1928 г., но более года спустя был, по собственной воле, изъявленной при жизни, похоронен в склепе русской церкви в Белграде. Там он покоится по сей день, а недалеко, на кладбище, лежат тысячи сослуживцев, чинов его армии, бесконечно ему преданных, которым и он отдавал последние свои силы. Это взаимное доверие главнокомандующего и его подчиненных не имеет пределов – оно не ограничено ни его смертью, ни давностью лет. Как в жизни, так и в смерти, он находится в строю, вместе со своими офицерами, солдатами, казаками. Взять сейчас его – одного – для перезахоронения в Москве, взять его из рядов преданных ему подчиненных (и преданных его памяти потомков их), можно только по очень уважительной причине. Будь он жив, вряд ли бы он сам согласился бросить свою армию для чести ехать в Москву один, зная, что там до сих пор почетное место рядом с Кремлем занимают Ленин и Сталин.
Последние слова генерала Врангеля на русской земле в 1920 г. были об исполнении долга до конца. Как память о генерале Врангеле живет в нас, его потомках, так живет и память о его соратниках, перед которыми долг и завет Главнокомандующего Русской армии не будут выполнены, доколе существует мавзолей на Красной площади и захоронения красных палачей в стенах Кремля. Вспоминается надгробное слово протиерея Василия Виноградова, сказанное у могилы еще в 1928 г., в Бельгии, «Лобызая его священные для нас останки, дадим на них обещание возгревать в себе никогда неугасающую любовь к обездоленной родине и священный огонь непримиримости к сатанинской, богоборческой власти, не идя ни на какие компромиссы и соглашения, от кого бы они не исходили. В мире надо жить, говорит преподобный Феодосий, с врагами своими, но не с Божиими».
Ценя Ваш, Сергей Сергеевич, искренний почин, с тяжелым сердцем сожалеем, что время для перезахоронения генерала Врангеля на родине еще не наступило. Генерал Врангель был и остается для многих символом непримиримой, принципиальной борьбы. При всем их историческом значении, ни к Деникину, ни к Каппелю такого отношения среди подчиненных и даже среди врагов, как к генералу Врангелю, никогда не было. До сих пор эмиграция чтит память его и те идеалы, ради которых он боролся. Его борьба не закончена, и преждевременное перезахоронение его лишь умалит значение подвига и жертв, как самого Врангеля, так и всех Белых воинов, отдавших жизнь на благо России.
-----
Що тільки не було обіцяно людині: країна Утопія, комуністичний рай, новий Єрусалим і навіть далекі планети. Але він завжди хотів лише тільки одного: власний будинок із садом.
-----
-----
..2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії. Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка.
У хаті сидить старий Українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка автомата й вийшов надвір.
За вікном пролунали кілька автоматних черг, а за ними дике визчання... Відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників,та й каже про себе :
«Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж почали до людських осель підбиратися!»
-----
Крихітний добрий вчинок краще, ніж самі урочисті обіцянки зробити неможливе.
-----
Щоб зробити розумний вибір, треба, насамперед, знати, без чого можна обійтися.
(Іммануїл Кант)
-----
Моя жена - очарованье!
Моя жена - очарованье!
Господь, спасибо за жену.
Она - небесное создание,
Как говорили в старину.
Она добра, нежна, красива,
Ей все решительно идет!
Попробуй я сказать иное -
Она... мне голову свернет!
----------
У барі сумний чоловік замовляє чарку за чаркою. Урешті решт бармен не витримує й питає: — Щось трапилось? — Із жінкою посварився. Вона обіцяла місяць зі мною не розмовляти. — Отаке… Уявляю, як тобі важко. — Та й не кажи! Сьогодні останній деньì.
----------
Как только появляется, наконец, возможность свести концы с концами, кто - то отодвигает конец.
----------
Ніколи не говори - я помилився, треба говорити - треба ж як цікаво вийшло!
----------
Якщо на тебе навалилася втома, треба завалитися на диван!
Розумний не той, хто говорить розумними словами про прості речі, а той, хто
може говорити простими словами про розумні речі.
Якщо випити ввечері - пропадає ранок. Якщо не випити - пропадає вечір.
Жіноча логіка:
- Запізнився і навіть не вибачився!
- Ну вибач, люба.
- Пішов ти на фіг зі своїми вибаченнями!
Жінка з нічого може зробити 3 речі:
1 - салатик,
2 - зачіску,
3 - істерику.
Я все більше переконуюся, що у деяких людей голова - це декоративний додаток до дупи ...
Мислю глобально - дію по-ідіотськи.
Немає слова "не можу", є слово "я лінива скотина".
І скільки ж нас таких, що спочатку намагаються розв'язати пакет акуратно, а потім психують і просто розривають?
У кожної дівчини вже є ідеальний чоловік. А кличе він її по-простому "донечко".
По-німецьки «нах» (nach) означає напрямок руху. По-нашому теж, але конкретніше.
Найкраща помста людині - це довести, що ти можеш обійтися без нього.
Додай собі мозку в голову, це допоможе.
Троллінг і маніпуляція громадською думкою.
Троллінг і маніпуляція громадською думкою
22.12.2011 by didkovsky
Завдяки цим десяти правилам ви дізнаєтеся, як вами маніпулюють політики, журналісти, колеги і приятелі. Найчастіше маніпуляціям піддаються занадто емоційні екстраверти, люди з дитячими травмами й малограмотні.
Не можеш атакувати думку, атакуй мислителя.
1.Свою атаку направляйте на особистість людини. Знищуючи особистість, ви знищуєте будь-яку ідею, яку вона несе.
2.Звинувачуйте опонента у психічних захворюваннях і сексуальних відхиленнях. У всьому, що суперечить ідеології малограмотних людей.
3.Пішіть більше і кричить голосніше. Тактика «гармидеру» дозволяє отримати перевагу над опонентом серед малограмотних людей.
4.Використовуйте поблажливий тон, зарозумілість. З початку ставте тебе вище опонента.
5.Маніпуліюйте фактами. Створюйте брехню, яка подібна правді, і застосовуйте її в суперечці з опонентом.
6.Уникайте відповідей на прямі запитання. Чіпляйтеся до певних слів, маніпулювання якими завдає шкоди опонентові.
7.Використовуйте тактику «доведення до абсурду». Чим жахливіше брехня, тим простіше в неї вірять малограмотні люди.
8.Чаще використовуйте обороти «так всі говорять», «всі знають», «а для кого це секрет?». У середовищі малограмотних людей аргумент «всі знають, і я повірю» часто є вирішальним.
9.Ображайте опонента навмисне перекручуючи його ім'я, національну і політичну приналежність, професію. Наприклад, «какли», «бандерлоги», «секретуткі», «піараси».
10.Наполягайте на своєму за будь-яких обставин.
http://www.didkovsky.tv/2011/12/22/troll/
"Всі революції замишлюється романтиками, виконуються фанатиками, а їх плодами користуються злодії, шахраї і негідники"
От работы кони дохнут
Работа не волк, в лес не убежит. ( Вариант: «Работа не Алитет: в горы не уйдёт».)
Зряплата. ( самокритичное!)
Они делают вид, что нам платят, мы – что работаем.
Артель «Напрасный труд»
Всех дел не переделаешь.
Где бы ни работать, лишь бы не работать!
Всех денег не заработаешь.
От работы не будешь ты богат, а будешь ты горбат!
Кто весь день работает, тому некогда зарабатывать деньги!
Лишь бы пилось, да елось, а работа на ум не шла.
Тише едешь - дальше будешь.
Ты меня, работа, не бойся - я тебя не трону.
Лучше даром сидеть, чем даром трудиться.
Работа не хуй, сто лет простоит!
Дурака работа любит... а дурак работе рад.
Не откладывай на завтра то, что можно сделать послезавтра.
Не торопись исполнять приказ. Может последовать команда "Отставить!"
(Армейская мудрость)
Если тебе захотелось поработать - полежите часок, и все пройдет!
1. Життя несправедливе, але все ж хороше.
2. Якщо сумніваєшся, зроби ще крок вперед.
3. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на ненависть.
4. Робота не подбає про Тебе, коли Ти хворієш. Це зроблять Твої друзі та батьки. Бережи ці відносини.
5. Кожен місяць оплачуй борги по кредитках.
6. Не обов'язково вигравати в кожному спорі. Погодься або не погодься.
7. Плач разом з кимось. Це лікує краще, ніж плач на самоті.
8. Припустимо злитися на Бога. Він зрозуміє.
9. Відкладуй на пенсію з першої зарплати.
10. Коли справа доходить до шоколаду, пручатися безглуздо.11. Примирись зі своїм минулим, щоб воно не зіпсувало твоє справжнє.12. Можна дозволити собі заплакати в присутності своїх дітей.13. Не порівнюй своє життя з чиєїмось. Ти й гадки не маєш, що їм доводиться випробовувати насправді.14. Якщо відносини повинні бути таємними, Тобі не варто в цьому брати участь.15. Все може змінитися в одну мить. Але не хвилюйся: Бог ніколи не прогавить.16. Зроби глибокий вдих. Це заспокоює думки.17. Позбудься всього, що не можна назвати корисним, красивим або забавним.18. Що не вбиває, робить тебе сильнішим.19. Ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Однак друге дитинство залежить виключно від Тебе ..20. Коли приходить час іти за Тим, що Ти дійсно любиш в цьому житті, не говори ні.
21. Пали свічки, користуйся хорошими простирадлами, носи красиву нижню білизну. Нічого на зберігай для особливого випадку. Цей особливий випадок - сьогодні.22. Підготуйся з надлишком, а потім будь що буде.23. Будь ексцентричним зараз. Не чекай старості, щоб надіти яскраво-червоний одяг.24. Найважливіший орган в сексі - це мізки.25. Ніхто, крім Тебе, не несе відповідальності за Твоє щастя.26. При будь-якій катастрофі став запитання: чи буде це важливо через п'ять років?27. Завжди вибирай життя.28. Прощай все і всім.29. Що інші думають про Тебе не повинно Тебе хвилювати.30. Час лікує майже все. Дай часу час.
31. Неважливо, погана ситуація чи хороша - вона зміниться.
32. Не приймай себе всерйоз. Ніхто цього не робить.
33. Вір у чудеса.
34. Бог любить Тебе тому що він - Бог, а не через те, що Ти щось зробив чи ні.
35. Не потрібно вивчати життя. Ти з'являєшся в ньому і робиш стільки, скільки встигнеш.
36. Постаріти - більш вигідна альтернатива, ніж померти молодим.
37. У Твоїх дітей є тільки одне майбутнє.
38. Все, що в підсумку має сенс - це те, що Ти відчув любов.
39. Виходь гуляти щодня. Чудеса відбуваються повсюдно.
40. Якби ми склали на купу всі наші проблеми і порівняли їх з чужими, ми б жваво забрали свої.
41. Заздрість - це марна трата часу. У Тебе вже є все, що потрібно.
42. Однак найкраще завжди чекає попереду.
43. Неважливо, як Ти себе почуваєш, піднімися, одягнися і вийди на люди.
44. Поступайся.
45. Хоч життя не пов'язане бантиком, це все одно подарунок.
----------
Ответ внука генерала Врангеля, на предложение Фонда Н.С. Михалкова о перезахоронении праха лидера Белого Движения в Москве.
Благодарю Вас за письмо от 29 января 2007 г. с предложением о перезахоронении праха генерала барона Петра Николаевича Врангеля в Донском монастыре Москвы. Наша семья глубоко тронута Вашим обращением и сознанием, что за ним стоит и желание тысяч других русских людей. Ваше предложение заставило нас вдуматься в смысл и целесообразность такого шага, взвесить все аргументы за и против, чтобы дать серьезный, аргументированный ответ и объяснение.
Известно, что главная черта характера генерала Врангеля – его принципиальность. Он боролся с большевизмом и порожденной им порочной системой не из чувства классовой ненависти, а из глубокого убеждения, что большевизм есть абсолютное зло, как для России, так и для человечества в целом.
За последние два десятка лет произошли огромные перемены в сознании россиян относительно сущности большевизма и советской власти. Однако, не произошло главного: осуждения этого зла на государственном уровне. В результате, продолжается брожение в человеческих умах, следствием которого является такое положение дел, что при опросах населения в последние годы чуть ли не половина населения России считает, что Сталин – личность положительная.
Генерал Врангель скончался в Брюсселе в 1928 г., но более года спустя был, по собственной воле, изъявленной при жизни, похоронен в склепе русской церкви в Белграде. Там он покоится по сей день, а недалеко, на кладбище, лежат тысячи сослуживцев, чинов его армии, бесконечно ему преданных, которым и он отдавал последние свои силы. Это взаимное доверие главнокомандующего и его подчиненных не имеет пределов – оно не ограничено ни его смертью, ни давностью лет. Как в жизни, так и в смерти, он находится в строю, вместе со своими офицерами, солдатами, казаками. Взять сейчас его – одного – для перезахоронения в Москве, взять его из рядов преданных ему подчиненных (и преданных его памяти потомков их), можно только по очень уважительной причине. Будь он жив, вряд ли бы он сам согласился бросить свою армию для чести ехать в Москву один, зная, что там до сих пор почетное место рядом с Кремлем занимают Ленин и Сталин.
Последние слова генерала Врангеля на русской земле в 1920 г. были об исполнении долга до конца. Как память о генерале Врангеле живет в нас, его потомках, так живет и память о его соратниках, перед которыми долг и завет Главнокомандующего Русской армии не будут выполнены, доколе существует мавзолей на Красной площади и захоронения красных палачей в стенах Кремля. Вспоминается надгробное слово протиерея Василия Виноградова, сказанное у могилы еще в 1928 г., в Бельгии, «Лобызая его священные для нас останки, дадим на них обещание возгревать в себе никогда неугасающую любовь к обездоленной родине и священный огонь непримиримости к сатанинской, богоборческой власти, не идя ни на какие компромиссы и соглашения, от кого бы они не исходили. В мире надо жить, говорит преподобный Феодосий, с врагами своими, но не с Божиими».
Ценя Ваш, Сергей Сергеевич, искренний почин, с тяжелым сердцем сожалеем, что время для перезахоронения генерала Врангеля на родине еще не наступило. Генерал Врангель был и остается для многих символом непримиримой, принципиальной борьбы. При всем их историческом значении, ни к Деникину, ни к Каппелю такого отношения среди подчиненных и даже среди врагов, как к генералу Врангелю, никогда не было. До сих пор эмиграция чтит память его и те идеалы, ради которых он боролся. Его борьба не закончена, и преждевременное перезахоронение его лишь умалит значение подвига и жертв, как самого Врангеля, так и всех Белых воинов, отдавших жизнь на благо России.
-----
Що тільки не було обіцяно людині: країна Утопія, комуністичний рай, новий Єрусалим і навіть далекі планети. Але він завжди хотів лише тільки одного: власний будинок із садом.
-----
Дитячість і простота Святих те саме,що простота в мистецтві. Всяка, не зовсім чужаМузам людина знає,як важко вона дається.
..2050 рік, Сибір, окраїна Української Імперії. Хутір, на хуторі стоїть стара велика хата-мазанка.
У хаті сидить старий Українець, справжнісінький козарлюга: оселедець, шаровари, вишита сорочка. Їсть він собі великою ложкою вареники зі сметаною, але раптом десь поруч якісь крики пролунали. Козак повільно підвівся, вийшов у сіни. Одягнув кожуха й шапку, зняв із кілочка автомата й вийшов надвір.
За вікном пролунали кілька автоматних черг, а за ними дике визчання... Відчиняються двері, козак заходить у хату, роздягається і знову спокійно сідає за стіл до ще теплих вареників,та й каже про себе :
«Ці кляті москалі вже настільки знахабніли, аж почали до людських осель підбиратися!»
-----
Крихітний добрий вчинок краще, ніж самі урочисті обіцянки зробити неможливе.
-----
Щоб зробити розумний вибір, треба, насамперед, знати, без чого можна обійтися.
(Іммануїл Кант)
-----
