Українці - сталеві щелепи історії.

http://hvylya.org/analytics/politics/ukraintsyi-stalnyie-chelyusti-istorii.html

Мій переклад:

Українці, ми великий народ. Ми перемелюємо всіх, хто трапляється на нашому шляху.
Так, серед нас немає Наполеонів чи Олександра Македонського.
Але і не потрібно.
Ми беремо фортеці з чорної хвіртки.
Ми діємо як солодка отрута - нас приємно пити, щоб потім ... довго і болісно вмирати.
Ми легко народжуємо Глушко, Корольова, Паскевича і Рибалко.
Це підкуповує імперії. Вони люблять масштабних людей.
Але це приманка. Проковтнувши її, імперія вмирає. Рано чи пізно.
Річ Посполита,Порта, Австро-Угорщина, Російська імперія, СРСР.
Скрізь наш слід.
Якщо ви зростаючий імперський організм - не чіпайте Україну.
Здохнете.
Неминуче. Невідворотно. Повчально.
Україна - розрушувач сенсу. Кислота історії. Пожирач перспективи.
Край Лангольєри. Чорноземи Проклятих. Передбанник Хаосу.
Ось наше позиціонування на світовій арені.
Зауважимо - не найгірше позиціонування.
Потрібно тільки це зрозуміти.
І прийняти.
Пора зрозуміти головне протиріччя українського характеру.
У нас всього достатньо: ресурсів, людей, розуму.
Єдине, чого нам не вистачає - розуміння нашої сили.
Реально ми дуже життєстійкий народ.
Ми вміємо пристосовуватися.
Займати ніші.
Вміємо завойовувати.
Ми не б'ємо в лоб. Цьому нас навчила історія.
Ми б'ємо з флангів. Зсередини.
Коли ми усвідомимо які ми потужні, то рано чи пізно підійдемо до імперській формі мислення.
Сила породжує масштаб мислення.
У нас є сила, але немає масштабу.
Світ - це масштаб.
Хочеш володіти світом - оволодій масштабом.
Іншого шляху немає.
Коли ми дозріємо до масштабу - перед нами відкриються величезні перспективи.
Просто потрібно позбутися того, що не дає дивитися на світ широко.
Потрібно менше віктимності
Менше жлобства
Менше підлості
Менше дурості
Менше заздрості
Менше впертості.
Більше відкритості
Більше взаємодопомоги
Більше довіри
Більше наполегливості
Більше завзятості
Більше допитливості.
Хіба це будуть українці?
Якщо потрібно стати сильніше і для цього потрібно стати іншими - потрібно ставати іншими.
Пора змінюватися.
Хто не міняється - той не має перспективи.

Simone Cristicchi - Mi manchi-Мені Тебе бракує

Мені Тебе бракує, як море острову як ґудзик петельці як місяць календареві і театр свій завісі черниця чоткиам як крила літакові як гойдалка дитині як батьківщина іммігрантові Мені Тебе бракує, як голка стогові сіна як Єті льодовикам як вітер повітряному змієві як сир макаронам як перо нотаріусу як рибалці не вистачає гачка як іноді мені бракує духу сказати, що люблю Тебе Приховаю моє кохання тому що Ти не віриш коли я кажу,що люблю Тебе і що я скучаю за Тобою ... Мені Тебе бракує, як корінню дерево як полю трактор як блискавці не вистачає грому гріх прощення ринкові шуму велосипедистові спуску вівтареві церкви і моєї молитви Богові Приховаю моє кохання тому що Ти не віриш коли я кажу,що люблю Тебе і що я скучаю за Тобою ... Я все ще люблю Тебе ...... і ще я скучаю за Тобою ... Мені Тебе бракує, як полотно художникові як мені слів щоб сказати як я сумую за Твоєю любов'ю... http://youtu.be/z4bVYhXxMSQ

Habemus papam!

Fumata bianca,eletto il nuovo Papa! Пішов білий дим.Маємого нового Папу!

Московська парковка.

Цікаво,як вони з неї вибираються, вертикальним взльотом? http://urb-a.livejournal.com/2040734.html

Є над чим задуматись.

Дані перепису 26-го.Книга видана в 31-му.

Пора, ой пора...

Христос народився!

З Різдвом Христовим, друзі милі!
Нехай омріяне здійсниться,
Щоб Новий рік зустріти в мирі,
З любов'ю й радістю у серці.
Щоб негаразди оминали,
Натхненням повнилися мрії,
Щоб в душах ваших не згасали
Кохання, Віра та Надія.

Російський сирота без ніг, усиновлений в США, підкорив Кіліманджаро ("The Atlantic", США)

Якби заборона на усиновлення набула чинності кілька років тому, життя студента Техаського коледжу склалася б зовсім інакше.Річард Солаш (Richard Solash)
Олександр Діджеймус (Alexander D'Jamoos), 21-річний студент коледжу в Техасі, впевнений, що і інші заслуговують того, щоб опинитися буквально в його черевиках. У тих черевиках, які навесні минулого року допомогли йому піднятися на гору Кіліманджаро - найвищу точку в Африці. Однак ще шість років тому, коли він жив у російському дитбудинку, у нього взагалі не було черевиків: коли у людини немає ніг, від черевиків мало пуття.
Діджеймус став одним з російських дітей-інвалідів, усиновлених американськими родинами, які останнім часом ведуть активну кампанію проти нового закону, що забороняє американським громадянам всиновлювати російських дітей. Хоча ця заборона вже вступив в силу, Діджеймус наполягає на тому, що він не має наміру припиняти боротьбу з законом, який він назвав «порушенням прав людини».

http://www.theatlantic.com/international/archive/2013..

http://urb-a.livejournal.com/1192527.html

http://urb-a.livejournal.com/1192527.html

‎"Як добре те, що смерті не боюсь я..."

Згадаймо поета-борця,якому сьогодні виповнилось би 75 років.

Як добре те, що смерті не боюсь я 
і не питаю, чи тяжкий мій хрест. 
Що вам, богове, низько не клонюся 
в передчутті недовідомих верств. 
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб. 

За нагадування дякую панові chernovstepan 

Про Лаціо.

На фото найбільше і найстаріше оливкове дерево(l'ulivo) в світі.Воно росте ще з часів античного Риму. Знаходиться в містечку Canneto, провінція Rieti, Lazio.

Про чоловічу косметику...

Про пиво.

Я так розумію,завтра це буде найпопулярніший напій,рятівний.Тому рекомендую 

Менабреа це назва древньої марки пива, яке виробляється однойменною компанією, чиї штаб-квартири і історична пивоварня знаходиться в Biella, П'ємонт.

Під цим брендом щорічно виробляється близько 100 000 гектолітрів пива, велика частина з яких експортується в двадцять країн світу (чесно кажучи,не знаю,чи в тому списку є Україна).

За більш ніж півтора століття пиво Менабреа завоювало численні престижні нагороди. Тільки  в 1924 чотири  гранпремії на виставках у Мілані, Римі, Брюсселі та Парижі.

Починаючи з тридцятих років пиво подають в престижних тавернах, які носить його ім'я. в Biella поряд із заводом, є бар і ресторан.

 Багато таких пабів і барів є в містах П'ємонту, в тому числі Новара і Турін.

При заводі є музей пива, багатий на ряд історичних реліквій, що показують різні системи,що використовувались в часі для виробництва цього популярного напою.

        Веселого всім Нового Року.

Новорічне (майже М.Рильський...)

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику валку, що ніжно серце тисне
У щастя людського два рівних є крила:
Примула й апельсин, красиве і корисне.
6 вересня 1955 р Київ/31 грудня 2012 р Рим

Орест Лютий - "Убий у собі москаля!"

Спогад про бабусю.

Ненавиджу путан.

Бо тільки путана може родити і викинути дитинку в унітаз.

Трагедія сталася в Макдоналдсі в Римі,в районі Eur, де прибиральник виявив в унітазі тільки що народжену і покинуту "мамою" дитину.Все сталосянезабаром після опівночі. Дитина негайно була доправлена в лікарню, де все ще знаходиться під пильним наглядом.

Негайно викликані поліцейські опитали працівників закладу. Перегляд відео з камер спостереження допоміг визначити особу матері дитини, яка зникла незабаром після народження в туалеті. За даними слідства жінка була дуже молодою, добре одягненою і, ймовірно, походить з Східної Європи.Вона  пробула в туалеті протягом півгодини, а потім втекла, не залишивши слідів.

Госпіталізованого в лікарню малюка назвали Emanuele(Еммануїл), важить малюк більше трьох кілограмів і знаходиться в задовільному стані, враховуючи, що він вже пройшов.Зараз поліція працює,щоб розшукати ту путану.Хай шукають,щоб покарати за злочин.Бо тій дитинці мама-курва не потрібна Нічого доброго вона свого сина не навчить.
  А ще є десь і "татусь",що за чотири сольді задовільнив свою похіть і з "чистою совістю" поїхав до свого сімейства.

Вітаю католиків з Різдвом Христовим.

Байка... (почитай і вдумайся).

Зима, мороз 30 градусів. Горобець летів, замерз, упав, дубіє вже...Але йшла корова і на горобця насрала! Тепло так йому стало, відігрівся горобчик, зрадів, почав голосно цвірінькати.Почув цвірінькання котяра, прибіг, витягнув горобця з гамна і з'їв...
Мораль: 1- не кожен тобі ворог, хто на тебе насрав. 2- не кожен тобі друг, хто тебе з гамна витягнув. 3 (головна)- попав в гімно - сиди тихо і не цвірінькай. (З Однокласників).

37-ма Міжнародна виставка «100 вертепів» в Римі.

22 листопада 2012 р. у Римській церкві Санта Марія дель Пополо відбулася церемонія інавгурації 37-ї Міжнародної виставки «100 вертепів». У виставці представлено понад 150 експонатів, привезених з понад 25-ти країн п’ятьох континентів. Серед них 2 вертепи з України.
Щорічна виставка проходить під патронатом Президента Італійської Республіки, Італійської Єпископської конференції, Папської Ради з питань культури, Камери депутатів і Сенату італійського Парламенту, Уряду Італійської республіки, Міністерства культури Італії, місцевої влади регіону Лаціо та мерії м. Риму.

У цьогорічній виставці, яка розпочалася з 22 листопада та триватиме до 6 січня у престижній «Залі Браманте», що у центрі м. Риму (Sale del Bramante/ Piazza del Popolo/) беруть участь дві роботи учнів Тернопільської художньої школи.

Маленькі актори живого вертепу.

І з макаронів можна зробити сценку.

Корейський вертеп.

Вертеп кавоманів.

Наполетанський вертеп в стилі 700-х.

Поварі роблять вертеп з кухонних причандалів.

На жаль,фото не передає всі 34 рухи механічного вертепу.

У відділі "Фантазії" вертеп,зроблений з зерен кукурудзи і попкорну(то напевно кіномани постарались).

А фруктисти виклали вертеп з засушених помаранчів.

Оскільки хліб-всьму голова,то й тут без нього не обійшлось.

А це чешський вертеп,зроблений з паперу,дерева і моху.

Ну а зварники використали армаатуру.

А німці,як завжди "мерседесять".Все в їхньому вертепі рухається як годинник.Механіка.

Народна площа немаленька,тому уточнюю-вхід на виставку на початку сходів на Пінчьо.Там є трохи бомжів,але вони тихі.

Ой, хто, хто Миколая любить.

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить.
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю.
Ой, хто, хто спішить в твої двори
Того ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю.
 Миколаю, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами.
Будем тебе величати,
Ім'я твоє величати,
Миколаю.


Доречі,сьогодні, 19 грудня, в Києві по проспекті Перемоги, недалеко від центру міста, на одному з мостів "повісили" фігури Діда Мороза і Снігуроньки. Поруч був прикріплений плакат: "Вони хотіли замінити нам Святого Миколая". Ініціатори "повішення" - активісти Солом'янського відділення радикальної ультраправої організації "Братство", передає кореспондент ІА REGNUM. Інцидент бурхливо обговорюється в соціальних мережах.

Зокрема, обговорюючі згадали про призов однієї з радикальних націоналістичних сил, озвучений кількома роками раніше. "Новий Рік і Дід Мороз - ідеологічна зброя Москви! Громадяни України! Якщо ти святкуєш" Новий Рік "- ти жалюгідний московський підлабузник, тому, що цей штучне "свято" нам нав'язали московські окупанти. Українці повинні святкувати Різдво Христове! Якщо Ти даруєш своїм дітям подарунки "від Дідуся Мороза" - Ти зрадник Української Нації! Тому, що старого п'яницю "Діда Мороза" і повію "Снігуроньку" придумали московські комуністи для того, щоб розтлити українських дітей, зламати моральний хребет Українства. Слухняним українським дітям вже приніс подарунки Святий Микола!
Якщо ти бажаєш що небудь святкувати 1 січня - святкуй день народження великого сина української нації Степана Бандери ".

Вітання.

Вітаю всіх хто служив,служить і служитиме,а також всіх українців з Днем Збройних Сил України.

Джерельний тихий спів води,

Безкрайнії степів простори,
І смерековії ліси,
Широкі плаї, круті гори!

Духмяний хліб на рушнику,
Гостинно розпростерті руки,
Щасливу матері сльозу,
І дідуся з веселим внуком!

За бескиди й дніпровські схили,
За наш пісенний славний рід,
За пломінь в косах у калини,
І за чумацький небозвід!

За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки -
Низький уклін і тричі "СЛАВА!"
Українські захисники!

Avtor: GeorG

Олександр Олесь "І сниться сон мені"

Шедеврально!

Ну в кого підніметься рука щоб таке диво розрізати і зїсти?!

Про Обаму...

У Білому домі, на одній зі стін Овального кабінету з'явився портрет В.І.Чапаєва.
Якось, помічник Держсекретаря, проходячи повз, помітив цей портрет і запитав в Обами:
- Пане Президенте, не могли б Ви сказати, що за дивний чоловік з вусами, в бурці і в незвичайному головному уборі зображений на цьому портреті?
- Ви знаєте - відповів Обама - чесно кажучи, я й сам не знаю, але мені говорили, що він усе своє життя присвятив боротьбі з білими.

Таке не повинно повторитись!

95 років тому все почалося з обіцянки кінця війні, рівноправності для громадян, передачі землі тим, хто її обробляє, рятування робітників і службовців від експлуатації.

Замість цього прийшли голод і розруха, терор і громадянська війна, яка тривала ще 4 роки, після того, як закінчилася війна в Європі.

Потім громадян "зрівняли" в рабському стані, позбавивши можливості вибору представників, землю відібрали, були заборонені будь профспілки робітників, крім підконтрольних правлячій партії.

Після цього через руйнування комуністами сформованого укладу в селі і неефективності обробки землі рабами пішов страшний голод, що забрав тільки на Україні близько 2 млн. життів.

Потім знову був страшний терор, а за ним на виробництві було запроваджено кріпосне право.

Потім "людожерський режим" був оголошений братнім і дружнім, йому допомагали воювати, а після вже і з Німеччиною вибухнула страшна війна.

Після цього була пригнічена низка повстань в країнах, куди новий порядок принесли на багнетах, незадоволених і протестуючих відправляли в тюрми, табори, психлікарні.

Нарешті покоління правлячих маніяків-упирів змінилося на покоління правлячих щурів, які не спромігшись на регулярний і безжалісний терор, склали свої партквитки на стіл, розтягнули, що могли, і тримають владу аж до сьогоднішнього дня, часом підкидаючи грошей на рекламу "ах як славно жилося в соціалістичному концтаборі ".

Який з цього можна винести урок?

Буває так, що диктатура буває виправданою, але лише на короткий час і ніяк не всупереч волі більшості. Спроба утримати владу будь-якою ціною веде лише до страшних злочинів.

Від спроб вирішення конфлікту між працею і капіталом шляхом сверконцентраціі капіталу в руках деспотичного, тоталітарного режиму праця лише програє, в цих умовах йому протистоїть єдиний наймач, який єдиновладно контролює армію, поліцію, суди.

А коли позбавлений конкуренції лад загниває і руйнується під тягарем власних злочинів і дурості, то на його руїнах залишається натовп кріпаків, рабів, позбавлених ​​всяких громадянських інститутів, заляканих і не спроможних до самоорганізації, які розучилися боротися за свої права і все доводиться починати з нуля.

Загибель володарів відбувається від надмірної влади володарів. Пам'ятайте про це, коли вам запропонують бути гегемоном, в соціальному чи, в національному чи плані.

Пом'янімо усіх, хто хильнув із цієї гіркої чаші в XX столітті.

За текст подяка shelmenko

Орест Лютий (випуск 10) - "ВЗОРВАЛИ БЮСТА"

А таки дійсно в Італії криза.Довели народ.Бензин такий дорогий,що народ скутери в помийні баки викидає.

А шоб ми так ждили.

Актуальне,післявиборне.

В старі добрі часи,був у мене начальник.І частто той пан любив в свої"промови" вставляти:Як народ каже,а народ скаже-як зав'яже.А таки дійсно-написано-як зав'язано.

І не поспориш.Що правда,то правда.

Золоті слова.

Нас весна не там зустріла.

Відома народна дума «Про Ганджу Андибера»

«Гей гуляв козак-нетяга сім год ще й чотири, 

Та потеряв с-під себе три коні воронії 
На четвертий год навертає, 

Козак-нетяга до города до Черкас прибуває,
Що на козаку бідному нетязі, три сиром'язі:
Опанчина рогозовая,
Поясина хмельовая,
Одна негожа, а третя й на хлів незгожа.
А ще на козаку, бідному нетязі
Сап'янці — видно п'яти й пальці,
Шапка-бирка — зверху дірка,
Хутро голе.
Околиці біг має, —
Вона дощем покрита,
Травою пошита,
А вітром підбита:
Куди віє — туди й провіває,
Молодого козака та й прохолоджає».
http://exlibris.org.ua/cossacks/r110.html

Чорна вишиванка.

Ты дарила мне гречку ("Веселый песец") (2012)

Орест Лютий (випуск 9) А Я - НЕ МОСКАЛЬ!

Не поразка Саакашвілі, а перемога "совка".

Поразка партії Саакашвілі на виборах вкотре підтвердила аксіому: "совок" практично не піддається перевихованню, зміни в свідомості людей за 70 років відбулися чи не на генетичному рівні.

Менш ніж за 10 років з напівзруйнованої злиденної країни, в столиці якої електрику включали за розкладом, а середня пенсія дорівнювала 5 доларам, було створено державу,

що динамічно розвивається, наздогнала і перегнала за темпами розвитку більшість країн "пострадянського простору".

Була повністю знищена корупція, створена правоохоронна система, про яку жителі РФ або України можуть лише мріяти: абсолютно прозора, де поліцейський в першу чергу "друг людини", а не тупе "мурло" з гумовим кийком, що оббирає дрібних підприємців і збирає "бакшиш" на дорогах.

Була ліквідована і організована, і "вулична" злочинність, а "злодії в законі", які ще за радянської влади перетворилися в республіці в паралельну владу, були змушені або емігрувати в СНД, або відправитися "на зону".

Під час кризи 2008-2009 місцева валюта не тільки не обвалилася, як рубль, гривня чи пізніше "зайчик", а навіть зміцнилася ...

По суті, склалося враження, що ще 5-10 років, і Грузія реально зможе почати переговори про вступ до ЄС: стрімкий прогрес був очевидний, ніде в колишньому "совку" за такий короткий термін не створювалося цивілізована держава.

І все було б як у казці, якби не люмпенізована свідомість більшості жителів колишнього "великого і могутнього".
"Радянська людина" не вміє чекати, не вміє працювати на перспективу, не хоче брати на себе відповідальність за власне майбутнє.
Вона хоче величезних зарплат, пенсій, безкоштовного житла і "доброго дядька", який їй все це обіцяє.
Саакашвілі цього не обіцяв і, можливо, це головна його помилка: будь-які перспективи у свідомості "совка" ніщо в порівнянні з безкоштовною "пайкою", до якої він так звик при "розвинутому соціалізмі". І діти його, які цього "соціалізму" не бачили, на підсвідомому рівні до цієї "пайки" прагнуть, і внуки будуть прагнути ...

Як чинити в таких випадках відмінно показує приклад Республіки Корея: за майже 40 років жорсткого національного режиму з її населення виховали повноцінних громадян сучасного світу, "вибивши" з них будь устремління до "соціальної справедливості" та інших химер комуністичної фразеології.
На жаль, Саакашвілі не зміг (а напевно, не захотів в першу чергу) виступити в ролі диктатора (та й дозволили б йому це "демократи" з ЄС, великі друзі "Газпрому" і дбайливці "за права людини"?).
І тепер навряд чи Грузію чекає щось краще, ніж те болото, в якому вже 20 років борсається вся СНГовія ...

Про каву і Львів.

VI Міське свято «На каву до Львова»


Про свято кави,що проводилось у Львові цьогоріч 28-30 вересня тут http://www.coffeefest.lviv.ua/

ДахаБраха — Карпатський реп

За підказку дяка:http://ua-mult.livejournal.com/72288.html

Презентація нової книги І.Патріляка.

15 вересня відбудеться презентація нової книги І.Патріляка
“Перемога або смерть”: український визвольний рух 1939–1960-ті роки.
Ця книга – історія покоління, яке змінило уяву про українців. Книга про те, як створювалася УПА, про методи боротьби армії, яка не капітулювала. «Перемога або смерть!» — під цим гаслом із вірою в серці та зброєю в руках ще десятиліття після завершення Другої світової війни українці боролися проти тоталітарної машини СРСР. Якою була роль вояків УПА в Другій світовій війні і опісля, ким були повстанці, скільки їм було років і чого вони добивалися, і, врешті, чого досягнули — на ці та інші питання дасть відповідь пропонована книга.
Науково-популярний виклад історії українського визвольного руху від початку Другої світової війни до остаточної ліквідації збройного підпілля органами радянської державної безпеки допоможе читачеві зорієнтуватися в минулому найдовшого в Європі спротиву тоталітаризму. 
Історія покоління, яке не лягло безроптно під ніж комісарський, як вся Росія, яка ще й прославляє своїх мучителів. "Стокгольмський синдром" у чистому вигляді, як основоположна домінанта психічного розладу "російського" квазі-етносу виведеного після 1917 року.Наші герої боролися на своїй Землі, а не на російській або польській. Так що не росіянам чи полякам їх судити, хайвеликороси розберуться зі своїми власівцями і козаками-есесівцями, а заодно і з комісарською безбожною нечистю, яка розстрілювали своїх раннених, щоб вони в полон до німців не потрапили (М'ясний Бір і Севастополь).

Головоломка від Ейнштейна.

Альберт Ейнштейн придумав цю задачу в минулому столітті і вважав, що 98% жителів Землі не в змозі її вирішити У ДУМКАХ. Належите ви до 2% найрозумніших людей планети? Тут немає ніякого фокуса, тільки чиста логіка.
Умови:
1. Є 5 будинків кожен різного кольору.
2. В кожному будинку живе по одній людині відмінної один від одного національності.

3. Кожен мешканець п'є тільки один певний напій, курить певну марку сигарет і тримає певну тварину.
4. Ніхто з 5 людей не п'є однакові з іншими напої, не курить однакові сигарети і не тримає однакову тварину.
Підказки:
Англієць живе в червоному будинку
Швед тримає собаку
Датчанин п'є чай
Зелений будинок стоїть ліворуч від білого (вважайте, що ці будинки стоять вряд - інакше в задачі виходять два рішення)
Мешканець зеленого будинку п'є каву
Людина, яка курить Pall Mall, тримає птицю
Мешканець із середнього будинку п'є молоко
Мешканець із жовтого будинку курить Dunhill
Норвежець живе в першому будинку
Курець Marlboro живе біля того, хто тримає кішку
Людина, яка тримає коня, живе біля того, хто курить Dunhill
Курець сигарет Winfield п'є пиво
Норвежець живе біля блакитного будинку
Німець курить Rothmans
Курець Marlboro живе по сусідству з людиною, яка п'є воду
Система умов вичерпна й визначає єдине можливе рішення
Питання: кому належить рибка?

Сповідь українофоба(мовою оригіналу).

Да, я не люблю Украину. И злые людишки обозвали меня украинофобом. У меня много имен. Я могу быть Колесниченко, могу называться Киваловым или Януковичем, это в принципе не имеет никакого значения. Просто я не люблю Украину. Не знаю, почему. Так сложилось. Вот не люблю и все. Свою страшную и непобедимую нелобовь я прикрываю любовью к другим народам, культурам и языкам, но на самом деле я не люблю другие народы, языки и клуьтуры. Я даже русский язык не люблю. Потому что не знаю. Мне не симпатичен Пушкин, Гоголь, Достоевский, Фонфизин, Грибоедов, Достоевский и Даль. Скажу больше, мне на них насрать. Но я так сказать не могу: потому что я играю роль культурного, образованного и гуманного человека. Я должен любить и чтить великих русских писателей и философов, хотя я их не читаю и не помню, читал ли вообще. Опять же, это не важно. Для украинофоба важнее казаться, чем быть.

Кажусь я вот таким: правильным, честным,

 справделивым, начитанным, толерантным, европейским. А каким я есть? Да я и сам не знаю. Скорее всего, я закомплексованный, нереализованный, нелюбимый и невостребованный гад. И счастье быть украинофобом для меня спасение. Я могу говорить - и меня слышат, меня любят и ненавидят, но обо мне знают, я важен, я понимаю, что есть, что решаю хоть что-то в этой странной нелюбимой стране.

Я не люблю Шевченко, не люблю Франко. Я людей местных не люблю. Просто мы с ними разные. Они меня раздражают. Их Украина для меня не понятная и не доступна и я просто хочу, чтобы ее не было, чтобы она страдала. Мне все равно, о чем и на каком языке они говорят, какую одежду носят и какие традиции чтят, я просто хочу, чтобы их не было, украинцев. И чтобы был я.

И самое главное: за то, что я стал украинофобом, мне хорошо приплачивают. очень хорошо. Мне хватает на врача, после драк в Верховной Раде, я могу купить себе новую рубашку, вместоразоврванной, и новый костюм. И даже если враги разобьют мою машину, я смогу приобрести новую.

Я могу быть депутатом, могу быть журналистом или писателем; это не имеет большого значения. Я многоликий, но я одновременно никакой. Думаете, я люблю деньги? Да нет, мне просто нравится идти против большинства и обсырать то, что другим дорого. Да, я плохиш. Ну и что? А разве так хорошо быть позитивным? Не думаю.

Скажете, уезжай в Россию! Нет. Не хочу. Там скучно, там ненавидеть некого. К тому же, за работу русофобом нынче не платят, а я бесплатно работаьт не намерен. В общем, елси увидите меня на улице или по телевизору, не расстраивайтесь, я же не настоящий. Просто так сложилось, работа у меня такая: Украину не любить. Но, если все таки плюнете мне в лицо, я утрусь. Делов то. Главное, не убивайте, жить я хочу. Я просто смерти боюсь, как и всякая гадкая личность.