Метелик.

Одного разу в коконі з'явилася маленька щілина.Чоловік, що випадково проходив поруч, довгі години стояв і спостерігав, як через цю маленьку щілину намагається вийти метелик. Минуло багато часу, метелик ніби залишив свої зусилля, а щілина залишалася все ж маленькою. Здавалося, метелик зробив все, що міг, і що ні на що інше в нього не було більше сил.Тоді людина вирішила допомогти метелику: він взяв складаний ножик і розрізав кокон. Метелик одразу вийшов. Але його тільце було слабким і немічним, його крила були нерозвиненими і ледь рухалися. Людина продовжувала спостерігати, думаючи, що ось-ось крила метелика розправляться і зміцніють, і він зможе літати. Нічого такого не сталося! Залишок життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої не розправлені крильця.Він так і не зміг літати. А все тому, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, потрачені на вихід через вузьку щілину кокону, необхідні метелику, щоб рідина з тіла перейшла в крила і щоб метелик зміг літати. Життя змушувало метелика з працею покинути цю оболонку, щоб він міг рости і развиватися.Інколи саме зусилля необхідні нам у житті. Якщо б нам дозволено було жити, не зустрічаючись з труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, як зараз. Ми ніколи не змогли б літати.Я просив сил ... а Бог дав мені труднощі, щоб зробити мене сильним.Я просив мудрості: а Бог дав мені проблеми для вирішення.Я просив багатства: а Бог дав мені мозок і м'язи, щоб я міг працювати.Я просив можливості літати ... а Бог дав мені перешкоди, щоб я їх долав.Я просив кохання ... а Бог дав мені людей, яким я міг допомагати в їх проблемах.Я просив благ ... а Бог дав мені можливості.Я нічого не отримав з того, про що просив, але я отримав все, що було мені насправді потрібне.Живи без страху, сміливо зустрічай всі перешкоди і доведи, що ти можеш їх подолати.