Підписуюсь,під кожним словом.

‎"Рано чи пізно, на старість або в розквіті років, нездійснене кличе нас, і ми озираємося, намагаючись зрозуміти, звідки прилетів поклик. Тоді, прокинувшись серед свого світу, обтяжливо схаменувшись і цінуючи кожен день, вдивляємося ми в життя, усім єством, намагаючись розгледіти, чи не почне збуватися Нездійснене? Чи не висвітлився його образ? чи не потрібно тепер тільки простягнути руку, щоб схопити і утримати його ледь видимі риси?
Між тим час проходить, і ми пливемо повз високі, туманні береги Нездійсненого, базікаючи про справи дня ".
А. Грін "Та,що біжить по хвилях"