Святкування Великодня в Храмі Святої Софії у Римі.

Храм Святої Софії у Римі -- центр духовного життя українців.
З-поміж розмаїття архітектурних шедеврів італійської столиці почесне місце займає і греко-католицький собор Святої Софії. Майже 40 років він є центром духовного життя українців та всіх вірних східного обряду у Римі. Історія храму тісно пов''язана з патріархом Йосипом Сліпим (1892-1984), котрий пережив сталінські в''язниці і вималював свою мрію у камені та позолоті.
Далеко від центру міста один із римських пагорбів на вулиці Бочеа справді можна назвати українським. Тут встановлений пам''ятник Великому Кобзареві, напроти -- будинок Українського католицького університету, а поруч вона -- Свята Софія з п''ятьма золотавими банями. Усе це -- невтомна праця і виплекана мрія кардинала, глави Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого. 
У 1945 році, коли почалися переслідування греко-католицької церкви, радянська влада заарештувала владику. 18 років у таборах Сибіру й Мордовії Йосип Сліпий жив надією вийти на волю і збудувати Божий дім. Після ув'язнення жити в Україні митрополиту не пощастило. В Римі він усього себе присвячує активізації на Заході життя Української греко-католицької церкви. 
Сподівався, що його римська Софія духовно повернеться до Києва
Йосип Сліпий запланував звести у Римі третю Софію, бо перший християнський храм Святої Софії у Константинополі (Стамбулі) перейшов до мусульман, а Свята Софія Київська за більшовицьких часів перетворилася у музей. Митрополит сподівався, що його римська Софія колись духовно повернеться до Києва. 
Церкву освятили у 1969 році. Хрестово-купольний храм захоплює відвідувачів простотою споруди і внутрішнім затишком, оповитим позолоченою мозаїкою. Це оздоблення робив український маляр Святослав Гординський, а іконостас створив монах-художник Ювеналій Мокрицький. 
Римський собор Святої Софії нині не є таким важливим духовним центром українства, як це було за життя патріарха Сліпого, згадує Іван Музичка. Священик переконаний, що свою місію церква Святої Софії виконала: „Про нас не знали... „Russi, russi!". Та які „russi"?! Україна! Церква Святої Софії багато зробила у цьому контексті, бо вона своїм виглядом зсередини і ззовні говорить про наше мистецтво, про нашу літургію, про нашу нещасну долю, і що ми так довго держави не мали. Але італійці також довго держави не мали".
Нині храм на римському пагорбі -- духовний прихисток українських заробітчан, представників четвертої хвилі еміграції. Якщо не кожної неділі, то бодай на Різдво, Великдень чи Свято матері багато з них таки дістаються сюди, щоб помолитися за своїх дітей і швидке повернення на батьківщину.
Микола Лептюк для Християнського Товариства українців в Італії.
Оригінал відео:https://vimeo.com/40649634