Український Воїн.

На ньому - канадські берці, потертий британський бронік і німецька каска, але його плече гордо прикрашає синьо-жовтий прапор. У руках - бувалий АК з перемотаною ізолентою цівкою і пачка червоних "Прилук". Він - український солдат.
Раніше йому ніколи не доводилося воювати. Він був робітником на заводі, менеджером зі збуту, таксистом, айтішником, фермером. Він був контрактником в глухій в / ч, чиї бої обмежувалися навчальним полігоном. Він не вмів і не хотів убивати. Так тривало аж до спекотної весни 2014 року, коли по телевізору вперше прозвучала дивна абревіатура - АТО, а над містами Донбасу повисла триколірна ганчірка.
З тих пір він побачив багато чого. Він падав у палаючому вертольоті під Карачуном. Він на пошарпаній машині влітав на перекриті барикадами вулиці Маріуполя. Він входив до звільнених від окупантів Слов'янська і Краматорська.

 Він тримав на руках помираючого товариша в ту страшну ніч під Іловайськом. Він, втискаючись в землю, вижив під снарядами Градів на переритій російською артилерією Саур-могилі. Він 242 дні утримував покритий руїнами клаптик землі, який колись називався Донецьким аеропортом. Він випустив весь БК своєї шестьдесятчетвёркі по виродках в Дебальцевому, поки вони нескінченною хвилею йшли на наші позиції. Він пройшов через полум'я Мар'їнки і Широкіно, Старогнатівки і Ізварино, Авдіївки і Червоного Лиману. Пройшов і вистояв. Адже він - український солдат.

Він пережив відчай. Смерть товаришів. Боягузтво і зраду командирів. Прокльони одурманених місцевих жителів, які кричали йому в обличчя "фашист". Нестачу амуніції та продовольства. Але не опустив руки, не зламався і не впав духом, адже він - український солдат.

Він воює не за партійні прапори чи ідеї політиків-марнословців. Він воює за мирне блакитне небо над полем стиглої пшениці. За дитячий сміх і посмішки дівчат на вулицях. За тисячі щасливих людей, перед якими він карбував крок у парадному строю на Хрещатику. За те, щоб ми могли провести чергову ніч у затишних ліжках, не чуючи канонади великокаліберних гармат. За те, щоб над нашою землею майорів наш, синьо-жовтий, прапор. Він бореться за Україну. І він переможе. Адже він - український солдат.

andreistp