З подвійним святом, друзі!

30 червня 1941 року була відновлена Українська Держава!


Сьогодні,що символічно,День Народження одного з Провідників націоналістичного Руху Романа Шухевича.

Слава Україні!

пьяные животные.mp4

The Crevasse - Making of 3D Street Art

Йшов трамвай 9

Free Speech / Свобода Слова. Список «Бригады ФСБ».

Free Speech / Свобода Слова. Список «Бригады ФСБ».
ЖЖ-сообщество "Бригада ФСБ по удушению демократии"
03, 13hero, 171271, 30nyx, 667bdr, _lord_ Дмитрий Лысков (Политонлайн), _redrat_,_starley_ Игорь Ходырев, зам.нач.колонии №17 (смотритель бригады), a_zemskov Андрей Земсков, aahzraven, agafonbulkin, agranovsky Дмитрий Аграновский, akinak2000, akvitanec, al_stal, aleksandrdelwin, alexusid, alister_68, alu55 Артем Терехов, alwin, ampir, andvari_loki, anonimusi, antalex Александр Антошин, anticiklon, arg_design, astro_nom, atly, awas1952 Анатолий Вассерман, banderlug, barrakuda63, belongstonobody, billy_madbull, blue_olusha Станислав Стремидловский, bombay1970, brockhurst, brother_stern, cardi_nal, cathody - Кирилл Андреев (бригада_хелла), chelovek_1980, cupol Дмитрий Караичев (бригада_хелла), d_pankratov Дмитрий Панкратов, danvolodar, defklo Виктор Трошин (бригада_хелла), der_geist2012 (смотритель), dieman7ich, dietolog Иван Кудряшов, (бригада_хелла, Лурка), dmlord, don_sever, dosenoffner, dr_j_mengele, dr_xpeh, dsent, eagle_ed, egika, elvengoth, eriklobakh Эрик Лобах (бригада_хелла), f_dragon869 Илья Воронов (бригада_хелла), fabius_bile, fareastener, fatherland, federal_forces, fesstagere, festung, flak_ns, foldenberg, foxhound86, fredrus, galeonis, gennady_sysoev, ghoort, gnusij_gadius, gorby911, gothmog_rauko, grey_croco, grisfeld, h_o_braza, half_back Вячеслав Алешечкин (бригада_хелла), harding1989, hdjdfhd, headshotboy2, heilkitty_ru, highpit, hleg Олег Дядьков (бригада_хелла), hratli (бригада_хелла, Лурка), i699, igorianych Игорь Гончаров, iskandermakarov, jd_090, jokereet, karatel74, kidman_moscow, klukin, koordinatorudpn, kouzdra Антон Москаль, krivda, krovavayagebnya Дмитрий Воробьев (смотритель), l_dv, legatus_minor Илья Крамник (Политонлайн), leh_ich, lena_malaa, leriutsi Сергей Максимов_Hell (бригада _хелла), lexiff, lieben_frau, londo_mallari, mad_s, madfatboy, maflin, makc74, maksagor, marina_yudenich Марина Юденич (Политонлайн), marossiya_ya Марья Марусенко, (СКМ), marquis_the_cat, marxowitch, mastodont, maxim_cunctator, mcarrow83, mcgallen, mehanik_kb Кирилл Прохоров (смотритель, бригада_хелла), mexomvnutr, mike_1973, misteria, modo_, monotrophus, morgen-schtern Дмитрий Палубков (бригада_хелла, Викиреальность) muhobojka, muhonogki, nail_helgi, narvasadataa, near_bird, net_livejournal, niagara, nikerbriker, nileriver, novoross_73 Дмитрий Петрашенок, ogrizomuta, old_colonel, oleg_dubov, oleg_egr, ony10, osa_mayor, palich_ru Николай Мельников, pan_szymanowski, pan_terra28, papasha_mueller Николай Банников (смотритель), paradigma_, paren_prostoi, partisan_p, pennkoff Михаил Пеньков, pervect, peterlink, pilgrimminstrel, ping_ving, pioneer83, pirat07, ponny1 Мария Баранова, porh, pppdddnnn, prince_korvin, pro_kurator Анатолий Бобков (подполковник ФСБ), proseka199, r_frigg, racento, realizator71, red_valjok, rgkot, rjf_snyker, rnmelnikov Роман Мельников, rnmelnikov1, robin_god Максим Ганжерли, robustov Николай Робустов, roman_n Роман Носиков (Политонлайн), ronnie_james, samuel_volkov, semiguru, serb_2, sergeitch, shadow_of_raven, sigmax, simplex, sish, sisugi, smolenski, snegny_bars, sophiolog, sov_ok, ssovetz, starley_nkvd, stebat777, steinkill, st-rannik1976 Борис Петров (бригада_хелла) svjatoy, sw_industrial Сергей Пронин (бриагада_хелла), tapka_fai, tekhnik76, tetya_motcya, the_sau, thesz, tigerat, tigromirov, tilevich Антон Тилевич (бригада хелла), tim_o_fay, timokhin_a_a, tom_nm, totsamiyshigaev Антон Шигаев, trident78, urban_psychosys, valery_k, varakin, vbubendam, vbuneev, verniy_leninetz, vgak, viper1980 Павел Грашин (бригада_хелла), vitaly, vjbzdrzmysl, vkryukov Виталий Крюков, (бригада_хелла), voeneg, vovanmetal, vyatsky Игорь Ходырев, смотритель (замнач. колонии №17), wisegrey, xblp, yulia_sergeevna, yurayu, yuss Александр Юсуповский, zavsn, zhizd, zigzagzug, zilyaz

ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА -Малінін

ЦВЕТЫ ВРЕМЁН ОККУПАЦИИ (в проекте Плач России)

Этот художественно-публицистический фильм рассказывает о «дьявольском слоёном пироге» германского оккупационного режима времён Великой Отечественной войны, о разном отношении к оккупантам, навсегда разделившем людей -- вчерашних граждан СССР, на два непримиримых лагеря. Используя уникальные архивные кадры, доныне практически не известные зрителю, авторы анализируют причины, по которым, в конечном счёте, провалилась попытка нацистов «искоренить недочеловеков». Говорит ВЛАДИМИР ДМИТРИЕВ -- один из авторов фильма «Цветы времён оккупации»: -- Мы чрезвычайно мало знаем о бытовой жизни в оккупации. Известны герои, известны мученики, известны негодяи, а вот как жил средний человек? На него совершенно неожиданно обрушились испытания, к которым он был не готов. Как он с ними справлялся?.. Меня это очень интересовало. Монтажный видеофильм «Цветы времён оккупации», состоит из четырёх глав: «КОЛЛАБОРАЦИОНИСТЫ», «ГЕТТО», «ОСТАРБАЙТЕРЫ», «ЛЕГИОНЕРЫ». Каждая глава -- вариант судьбы человека в оккупации. «Коллаборационисты» -- человек, приспосабливающийся к обстоятельствам. «Гетто» -- человек, обречённый на уничтожение. «Остарбайтеры» -- человек, увезённый из России на работу в Германию. «Легионеры» -- человек, сотрудничающий с немцами по идейным мотивам. Сверхзадача была простая, точнее, их было две. Первая -- чисто толстовская. «Мне отмщение, и аз воздам!». Не нам судить. Я не имею права судить людей, оказавшихся в оккупации. Уверен, что наши современники вообще не имеют права их судить по той простой причине, что никто не знает, как он сам повёл бы себя в подобной ситуации. Вторая: можно ли людей разделять так категорически -- вот герои, вот предатели?.. Есть множество градаций между этими понятиями. Одна из них основана на бытовой структуре жизни. Для меня это очень важно. Ну, в чем виноват мальчик, который ест мороженое на улице оккупированного города? Или женщина, торгующая на рынке? В чем виновата мать, которой надо спасти своих детей и вырастить их в нечеловеческих условиях?.. Я не пытаюсь переписывать историю. То, что я делаю, можно скорее назвать «заметками на полях большой истории». В «Палестине» меня мало интересовали становление государства Израиль и его взаимоотношения с арабскими соседями, а в «Цветах времён оккупации» меня не занимает ни общая история II Мировой, ни общая история партизанского движения, ни даже общая история коллаборационизма. Мне интересно то, что, как правило, не замечается. Мальчик, пускающий бумажные кораблики, мне интереснее Гитлера и Сталина (журнал «Искусство Кино» - №11/2001).

Top Gear - USSR Cars) RUS (part 2)

Top Gear - USSR Cars) RUS (part 1)

СЕРГІЙ ЖАДАН: “Мені багато чого хотілося б навчитися…”

СЕРГІЙ ЖАДАН: “Мені багато чого хотілося б навчитися…”

СЕРГІЙ ЖАДАН: “Мені багато чого хотілося б навчитися…”
Люди звідусюди Автор: Валерій 24 червня 2011 Надрукувати
var addthis_product = 'wpp-256';
var addthis_config = {"data_track_clickback":true};
Share

“Гречка” ніяк не втамує свою цікавість, тому не втрачає шансу розпитати цікаву людину про дрібниці, які так хочеться всім знати. Сьогодні пропонуємо вам дещо про Сергія Жадана.
В останніх інтерв’ю Вас усе частіше питають про суспільно-політичну або громадянську позицію. Чому так?- Не знаю, можливо тому, що література останнім часом потрапила до кола інтересів людей, які традиційно нею не цікавилися. Тому вони починають своє знайомство з традиційних питань : за кого голосуєш, як ставишся до міністра освіти, чи потрібно саджати колишнього прем’єр-міністра. Очевидно, що на ці питання мали б відповідати політологи. Але, з іншого боку, не можна ж ігнорувати питання, навіть якщо вони тобі не цікаві.
Влітку, восени, на книжковому форумі… Де Вас можуть знайти читачі, що хочуть побачити автора вживу?- У липні буду на фестивалі “Уніж”. Наприкінці серпня ми хочемо зробити цікавий фестиваль у Харкові, він буде називатися “Акумулятор”. А у вересні буду на подібних заходах у Чернівцях, Коктебелі та Львові. Тож усіх запрошую.
Коли чекати нових творів, проектів ?- Нові твори, зокрема вірші, у книжковому вигляді з’являться, сподіваюся, наступного року. А проза, мабуть, трішки пізніше. А у вересні з’явиться один наш цікавий проект із видавництвом КСД, слідкуйте за рекламою.
Зараз для Вас рідним містом є Харків. Прорекламуйте його можливим туристам. Куди піти і що обов’язково треба побачити?- Харків цікавий передусім культурно та архітектурно. Ним можна просто гуляти й насолоджуватися – у старому центрі збереглося багато як модернових будівель, так і пізніших, конструктивістських. Якщо оминати всі ті сумнівні пам’ятки архітектури, що їх набудували останнім часом, то можна отримати велике задоволення. Зокрема, якщо будете в Харкові, обов’язково відвідайте вулицю Дарвіна, там збереглося багато старих садиб – справжня насолода для ока! Крім того, обов’язково відвідайте літературний музей, муніципальну галерею, книгарню «Є», клуби «Джазтер» та «Черчіль».
Ви загалом багато мандруєте. Це не втомлює?- Це втомлює і наснажує.
Як відпочиваєте? - Та я не працюю ніде, від чого мені відпочивати? Я – офіційний український безробітний. А література – це не робота, це насолода.
З наплечником і пішки чи якось екстремально відпочивали?- Так, звісно, в Криму. Також мандрували велосипедами сходом країни.
Хто співає на Ваші вірші, робить постановки тощо? - Та час від часу хтось виконує. Ми зараз робимо нову програму із “Собаками в космосі” і з групою “Ойра”. Може вийти щось дуже цікаве.

Яке кіно, анімацію дивиться Сергій Жадан? -Переважно анімацію, заборонену НЕК – “ The Simpsons ”, “ South Park ” тощо.
Хотілося б щось екранізувати самому?-Мені багато чого хотілося б – навчитися керувати кораблем, грати на акордеоні, читати арабською. Просто є речі, яких би хотів навчитися не настільки сильно, щоби справді починати це робити.
Нещодавно була презентована вистава „ Червоний Елвіс ”. Її погоджували з Вами, чи Ви побачили, що вийшло, вже зі сцени?-Ну, я ж не спілка драматургів, навіщо зі мною погоджувати? Побачив уже на сцені.
Можна чекати, що вистава „проїде” містами України?-Не знаю, я ж не маю до цього стосунку.
Ви були на концерті пам’яті Сергія Кузьмінського. Хто, на Вашу думку, серед сучасників і через десятки роки буде культовим?- Сергій Міхалок (лідер білоруського гурту “Ляпіс Трубєцкой” – авт.), оскільки за ним стоїть правильна, як на мене, ідеологічна основа. Але решта всі теж дуже круті.
Зараз багато хто пише і для дорослих, і для дітей. Є бажання написати щось «дитяче»?- Та ні, немає. Не люблю дитячу літературу, чесно кажучи.

Яке побажання Ви залишите читачам „Гречки”? ( та й молоді загалом)- Лишатися при своїй думці, проте цікавитися думкою інших.
Розмову записала Настя Дзюбак
фото: Олег Шрамко
Також радимо почитати:
Вечір пам’яті Світлани Барабаш
“12 балів” і жодної “Кукарачі”
“Українська книга” повертається
ХепПі Бьоздей, КВАРТИРНИК!
В’ячеслав Брюховецький: Ми в Могилянці скоро будемо почуватися діаспорою серед кіровоградців
Десятий літературний слем у Кіровограді

Українська діаспора – невід'ємна складова нації.

Середа, 15 червня 2011, 12:50


Коли постала незалежна Українська держава, більшість організацій у діаспорі були переконані, що їхня роль, як голосу України у світі, відходить на задній план. Всю діяльність необхідно зосередити на збереженні своїх церков, культурних центрів, засобів масової інформації, молодіжних організацій – усього того, що створено за всі роки на поселеннях.









Уже тоді, коли ще активним залишалось старше покоління післявоєнної хвилі еміграції, було зрозуміло, що навіть цю одну місію сповнити буде важко.



Адже їхні діти, народжені та виховані в Америці, у більшості своїй асимілювались й відійшли від українських спільнот.



Приплив нової хвилі емігрантів, зокрема, у США, стало вливанням свіжої крові.



Цей факт спричинив великі зміни в діаспорі. Ожили церкви, багато з яких стояли перед закриттям. Почали, як гриби після дощу, народжуватись нові суботні українські школи. Культурне життя набуло піднесення. Але сприйняття новоприбулих старшою еміграцією залишалось неоднозначним. Їх запрошували до існуючих громадських організацій – проте ставились часто з недовірою, як до людей, вихованих у радянській системі.



Створення нових громадських організацій вважалось мало не шкідництвом. Але життя заставляло діяти.



З одного боку, задля того, щоб не розгубитись, не розчинитись в чужому світі. З іншого – питання, що хвилювали новоприбулих, як, наприклад, легалізація в новій країні, фактичне позбавлення громадянських прав із боку України, коли закінчився термін дії українського паспорта, а консульства їх не продовжували та й сама різниця в ментальності, бажання бути зрозумілими одні одним підштовхувало до створення своїх організацій. Пройти через усе це було нелегким випробуванням.



Але становлення відбулося.



На прикладі Всеамериканського громадського об'єднання "Нова Українська Хвиля" можна сказати – це об'єднання інтелектуальних, професійних, наукових, мистецьких сил України, які прибули до США протягом останніх 20-ти років. Весь капітал, який вони привезли із собою – це їхній розум і руки.



Ще в 2008 році, під час проведення "Новою Українською Хвилею" та "Четвертою хвилею" Канади Міжнародної конференції "Українська діаспора – джерело утвердження позитивного образу України у світі", відомий науковець, доктор Олег Воловина, підкреслив: "Четверта хвиля є найважливішим явищем у новітній історії української діаспори США, що справляє глибокий вплив на всі аспекти її життя. Четверта хвиля імміграції з України має й надалі матиме всезростаючий вплив на подальший розвиток української діаспори".



Кандидат економічних наук Василь Лопух, голова Наукового Товариства імені Шевченка в Нью-Йорку, провів дослідження на основі анкетування, яке здійснила "Нова Українська Хвиля" у різних містах та штатах США через свої осередки й відділи. Аналіз цих досліджень дав йому підстави стверджувати: однією з основних мотивацій для міграції були не тільки матеріальні потреби, а й реалізація своїх професійних можливостей та творчого потенціалу.



Отож, українська діаспора в США – це не тільки друге чи третє покоління народжених в Америці. Це нова, сучасна генерація українців з України, понад 60 відсотків яких змогли реалізувати себе за фахом, на 16% здобутим в Україні, 45% – за новим, отриманим у США.



Подібні тенденції в діаспорі Канади та європейських країнах.



Особливість сучасної української діаспори в тому, що значну її частину становлять громадяни України, які живуть за кордоном. Згідно Конституції України вони користуються правом обирати президента України, депутатів ВР, але позбавлені права бути обраними.



Маніпулюючи радянськими стереотипами, діаспору, трудових емігрантів і далі в Україні намагаються змальовувати, як громадян інших держав, які не можуть уявити собі сучасного стану речей в Україні, або запроданців, що покинули Батьківщину, добре влаштувались й нічим не турбуються.



Діє випробувана в радянській системі схема засудження всіх інакомислячих, людей, які скидають із себе рабське ярмо.



Пригадую, як нам, журналістам районних, обласних газет у 80-х роках, включали в плани матеріали про "сезонників". Так називали людей, які, відмовляючись працювати за копійки у своєму колгоспі, у густозаселених районах Західної України – їхали обробляти поля в Полтавській, Херсонській, Одеській областях. Вони привозили з тих заробітків зерно, гроші. Розбудовували обійстя, ставали заможнішими. І за це їх називали ворогами свого села. Так культивувалась заздрість, ненависть одних до одних.



Нині такі ж принизливі ярлики – "заробітчани" – навішано на мільйони людей, які стали фінансовими донорами України.



Цим словом відрізано не тільки правові чи соціальні гарантії, а й конституційні права. Тим часом грошові валютні перекази, що надходять від закордонних українців – перевищують отримані Україною кредити МВФ та від продажу єврооблігацій. Про ці прямі інвестиції від своїх "непатріотичних українців" уряд воліє мовчати.



Так само, як і не реагувати на пропозиції, законопроекти, що надсилаються українцями з-закордону.



Вивчивши досвід багатьох демократичних країн світу на парламентські слухання з питань закордонного українства, у 2009-2010 роках "Нова Українська Хвиля" представила законопроект "Про внесення змін до закону "Про вибори народних депутатів ", який спрямований на забезпечення в повній мірі базового конституційного права голосу для громадян України, які проживають за її межами. Він був переданий Оксані Білозір, депутату від комісії з питань роботи із закордонними українцями.



На жаль , у пані Оксани не дійшли руки до проекту. У неї, як і в деяких її колег, є проблеми серйозніші, а ніж нові законопроекти, треба ж бо вчасно перебігти з однієї партії чи фракції в іншу.



До МЗС та парламенту подано також пропозиції "До Міжнародної угоди "Про отримання американської пенсії українськими й американськими громадянами".



Така угода важлива, як один із чинників повернення на Батьківщину. Через відсутність такої міждержавної угоди американські компанії та їхні працівники підлягають подвійному оподаткуванню – що аж ніяк не сприяє залученню інвесторів.



Ці пропозиції, як і законопроекти, звернення – залишаються без будь-якого реагування.



Натомість з'являються щораз нові статті мало не з погрозами діаспорі.



"...Будьте ласкаві і не вказуйте мені і загалом Україні, які свята є правильними і як їх треба відзначати. У цьому ми, українці, розберемося самі. І, врешті-решт, наведемо лад у своїй хаті й будемо в ній господарями... Не встромляйте палки в колеса й не підігравайте тим політичним силам, які готові роздерти на шматки Україну заради влади.



Україна буде сильною й заможною, і це трапиться тим скоріше, чим швидше маргінальні партії, які взяли на озброєння неонацистські лозунги, підуть у небуття". Це – із сайту провладної ПР, "Не повчайте Україну, як їй жити".



Можна подумати, що стаття з радянських архівів про засудження "українських буржуазних націоналістів", що заважають могутньому процвітанню "єдиной и неделимой". Змінено тільки деяку термінологію. Замість "буржуазно-націоналістичні лозунги" – "неонацистські". Звучить куди страшніше.



І далі: "Українські діаспори є в багатьох країнах світу. У Німеччині, Молдові, Ізраїлі, Іспанії, Росії, Польщі, Португалії, США, Канаді... Втім лише дві останні узурпували право виступати від імені всіх українців за кордоном", – бідкається автор.



Мусимо трохи просвітити наших опонентів.



По-перше, саме в цих країнах знаходиться центральні органи Світового Конгресу Українців, до складу якого й входять організації з вище названих європейських країн та багатьох інших. І коли Світовий Конгрес Українців робить заяву, то робить її від імені всіх, хто входить до його складу – а це понад 30 країн.



По-друге, історія діаспори має найглибші коріння саме в Канаді та в США – у країнах із високорозвиненою демократією та побудованих на пошані до особистості. Кожної окремо взятої особистості! Виходячи із цього – пошані й до спільнот, організацій, що працюють на розбудову громадянського суспільства.



Незважаючи на тертя, які були між кожною хвилею еміграції, ця історія має тяглість, має своє продовження. Підкріплена останньою, четвертою хвилею еміграції, вона є найкраще зорганізованою, структурно й чисельно саме в Північній Америці.



Більшість національно-патріотичних організацій об'єднані в цих країнах у Конгресовий Комітет Америки та Конгрес Українців Канади, До них входять і найбільші новостворені організації – "Четверта хвиля" у Канаді та "Нова Українська Хвиля" – у США. Членами двох останніх є багато громадян України.



Можуть бути не сприйняття в певних підходах до тих чи інших речей поміж молодшими й старшими організаціями, але є єдність у принципових засадах.



Досвід діаспори в Канаді, США є надбанням останньої четвертої хвилі еміграції. І не тільки в розбудові своїх організацій, у питаннях збереження своєї ідентичності, культури, традицій – але й у відданості українській національній ідеї.



Українська діаспора була голосом поневоленої України протягом цілого століття.



Підтримуючи дисидентів, вона наближала час падіння залізної завіси. На початку 70-х вона домоглася звільнення із сибірської каторги Патріарха Йосифа Сліпого. Саме тоді було покладено початок відродженню знищеної Сталіним УГКЦ.



У сучасних умовах репресій проти опозиції – діаспора, як і в радянські часи, стає на захист прав людини в Україні. Якщо ж вона, діаспора, помиляється, як це намагається подати офіційний Київ – то чому без доказів вини утримуються в слідчих ізоляторах, з порушенням процесуальних норм активні громадські діячі, громадяни, які виходять із протестом, щоб захистити свої конституційні права в незалежній українській державі?



Чому не працює практика, яка використовується в усіх правових державах про звільнення тих, хто знаходиться під слідством, під заставу?



Чому бути українцем в Україні стає небезпечно?



Західна Європа, яка нині відкриває двері перед Україною, розгублена перед тими двійними стандартами, які демонструє сучасна українська влада.



І не діаспора в цьому винувата.



Західна цивілізація, подібно новим комп'ютерним програмам, не може відчитати застарілі програми – коли говориться одне, а робиться зовсім інше.



Завдяки глобалізації, міграційним процесам – третина української нації, що живе в різних країнах, широко інтегрована в західний світ. Пізнавши його переваги, вона прагне впливати на ті процеси, що відбуваються на Батьківщині, щоб дорівняти Україну до розвинених цивілізованих сучасних держав.



Та замість того, щоб залучати до розбудови держави всю націю, її ділять – спочатку на захід і схід, далі на своїх і чужих. Де, у якій державі, у які віки так поступали політики?!..



Знаємо єдиний приклад, закарбований історією. Ім'я йому – дикий совєтизм.



Мирослава Роздольська, член Спілки журналістів України і Північної Америки, Голова ''Нової Української Хвилі", США, спеціально для УП

http://www.leleky.org/index.php?option=com_content&view=article&id=962:2011-06-15-12-50-07&catid=25:2009-05-10-10-13-39&Itemid=37

Спалили флаги СРСР и Нацисткой Германии 1plus1 22 06 2011

История с двуязычием в Украине закончилась, - ведущий Мыкола Вересень « Новости | Цензор.Нет

История с двуязычием в Украине закончилась, - ведущий Мыкола Вересень « Новости Цензор.Нет

«22June about War».

22 июня 2011 года исполнится ровно 70 лет с начала главной трагедии российской истории — Великой Отечественной войны. Войны, унесшей десятки миллионов жизней, определившей судьбы мира и оставившей множество вопросов, на которые по сей день нет ответа. Почему летом 1941 года СССР оказался совершенно не готов к войне, которая шла у его границ с осени 39-го? Неужели безжалостный прагматик Сталин верил Гитлеру больше, чем собственной разведке? Наша агентура сообщила точную дату нападения за несколько месяцев до него? Мифы, созданные партийными историками? Группа Алексея Пивоварова пересекла бывшую границу между СССР и Третьим рейхом, возникшую после раздела Европы по пакту Молотова — Риббентропа. В России, Польше, Чехии, Германии, Великобритании, Финляндии — везде были найдены свидетели той трагической эпохи. Их воспоминания, провели в архивах историки Михаил Мельтюхов и Марк Солонин. Спустя 70 лет многие документы остаются недоступными для исследователей благодаря грифу секретности. Что же такого в этих документах? Роковые решения привели к тому, что война, началась совершенно внезапно, а многократно превосходящая противника Красная Армия была разбита уже в первые недели? Автор фильма Алексей Пивоваров: «Наш фильм — не о самой войне, а о том, что привело к ней. Тот факт, что 22 июня 1941 года стал для СССР ужасающей катастрофой, не могла скрыть даже советская пропаганда. Каноническая версия событий не только лжива, но и оскорбительна для тех, кого она вроде бы „выгораживает" — высшего советского руководства и лично Сталина. Как к нему ни относись, все же нельзя считать его дурачком, каким делает его привычная трактовка „боялся спровоцировать Гитлера, потому и не разрешил привести армию в боевую готовность". Катастрофа лета 41-го на самом деле не была внезапной. Она была закономерным итогом тех решений, рассказ в нашем фильме». Новая документальная драма продолжает серию военных фильмов Алексея Пивоварова, вызвавших огромный зрительский интерес и спровоцировавших жаркие споры: «Ржев. Неизвестная битва Георгия Жукова»... картина «22 июня. Роковые решения» использует уникальную кинохронику c элементами игрового кино. Масштабные реконструкции, а подлинные документы эпохи предстают перед нами в тонком актерском изложении народного артиста России Михаила Ефремова, актер театра и кино Игорь Растеряев. Игорь исполнил роль весёлого гармониста, поющего песню про 1939 год Принимай нас, Суоми-красавица. Suomi-Kauneus Song about war. Российско-германский проект, участие в котором немецких журналистов и историков позволило взглянуть на события 1938--1941 гг. и с другой стороны границы. оператор - Володя Каптур НТВ канал The film named «22June about War».


http://www.youtube.com/watch?v=zmP-vnX-XSk

http://www.youtube.com/watch?v=I2afPkJxMTM

http://www.youtube.com/watch?v=E58Xu5OuJvI

http://www.youtube.com/watch?v=OIfvzwA3cn4

http://www.youtube.com/watch?v=wrT_V7FPPdg







http://vagabondo-str.livejournal.com/159890.html

ECLISSI LUNARE 15/06/2011 .::OFFICIAL VIDEO::.

Місячне затемнення 15.06.2011

Володимир Вермінський - "Лісові генерали"

По незбираних яблуках, по нескошених травах
Утікали до лісу від зради затравлені
І палали під небом свічі кинутих хат,
За молодшого брата ішов старший брат.
Приспів:
Лісові генерали наділив Бог сповна,
Вистачало звитяги, відваги і честі.
Лісові генерали, та життя ж - не війна,
Озирніться довкола - скільки спалених весен!
А коли за край неба позлітались круки
І жінки голосили, залишившись з синами,
Вишиванки топтали москалі-яструбки
І везли сім'ї їх до Сибіру возами.
Приспів.
Виростали сини - люті діти війни,
Тим снігам, таборам у продовженні сниться
Хтось на білім коні, хтось на тім вороні
Досі скачуть і годі спиниться!
Приспів. (2)
Озирніться довкола - скільки спалених весен...

ОЙ МАРУСЮ СЕРЦЕ МОЄ ♥ Ukrainian song by A. Movcherad.

МАРУСЯ / АННИЧКА (Ой Марусю серце моє / Ой Анничко серце моє) - romantic Ukrainian folk song performed by western Ukrainian singer A. Movcherad (А. Мовчерад). Мила українська пісня у виконанні А. Мовчерада. Відео - Р. Захарій. СЛОВА ПІСНІ: МАРУСЯ / АННИЧКА Ой, Анничко, серце моє / Ой, Марусю, серце моє, Хлопець дівчину пита: Що би ти мені зробила Як тебе поцілував? П р и с п і в : Я б кричала, мамо, мамо, Чи ви дома, чи ви тут, Гляньте, як мене цілує, 2 рази Той Іванко, баламут. А тоді би що би було Якби матінка прийшла. Ти лишилася зі мною, Чи від мене утекла? П р и с п і в : Я б кричала, мамо, мамо, Чи ви дома, чи ви тут, Гляньте, як мене цілує, 2 рази Той Іванко, баламут. Ой, який же ти, Іванку, Щоб від тебе утікать. Дома мамці вже немає, Давай личко цілувать. П р и с п і в: Я б кричала, мамо, мамо, Чи ви дома, чи ви тут, Гляньте, як мене цілує, 2 рази Той Іванко, баламут. Текст пісні з: http://www.pisni.org.ua/songs/2173624.html

Верховино.Хутір.

Ukrainian songs Сніги, Сніги

Непричесані думки.

Беззаперечно,більшість з нас,я в тому числі,стараємось говорити так, щоб виходило одночасно красиво, розумно й чесно.Ми то стараємось,а результат?


Добре,коли хтось відпочив на природі. Гірше коли природа відпочила на ньому.


Дуже небезпечними є дурні,які не знаходить собі місця.Вони здатні заразити цим почуттям інших дурнів і очолити хід.


Дивна річ здоров'я-його не купиш, але розплачуватися ним можна скільки завгодно.


Коли народ боїться влади - це диктатура, коли влада боїться народу - це демократія, коли ніхто нікого не боїться - це анархія...


Каша в голові студента на іспиті дивовижним чином перетворюється на локшину на вухах викладача.


Давно помічено,що в кожному чоловікові є щось від кота-завжди або голодний, або не виспався.Є ще третій варіант-березневий,що проявляється в чоловіків в будь-яку пору року.


У нічних клубах після двох годин ночі починаються дикі танці п'яного неліквіду шлюбного ринку.


Тонке почуття гумору - це божий дар, що дозволяє грубо розсміятися долі в обличчя.


Якщо дружина стала занадто часто вчити свого чоловіка, як жити, це означає що, вона готує його до нової дружини.


У того,хто живе в Інеті,літо від зими різниться лише тим,що взимку стіл з компом закиданий шкірками від мандарин,а влітку кістками черешні.

https://www.facebook.com/home.php?email_confirmed=1#!/Vagabondostr

Песенка Шапокляк

Що ви мені не кажіть,але кожному з нас таки приходить така думка.І то щиро.Нажаль.

Вавилон ХХ

Сьогодні Івану Миколайчуку виповнилось би 70 років. http://vagabondo-str.livejournal.com/155349.html

СТАЛИН-АМЕРИКА-СССР СТУДЕНТЫ Р.Ф. 20 ЛЕТ СПУСТЯ

Пол Маккартни про запрет петрушки курчавой в России

Про захисників наших громадянських прав.

Захисників наших громадянських прав незабаром може стрімко поменшати.Чого дурні-бо бідні.Чого бідні-бо дурні.Своїх грошей на боротьбу зі СНІДом не маємо,від чужих відмовляємось.Хай гинуть діти,але якщо міжнародна допомога гіпотетично загрожує правлячій верхівці-заборонити її по прикладу сусідів.Білоруський шеф дозаборонявся. http://tsn.ua/video/video-novini/?page=2&media_id=383440965&items=32165&type=0

Івану Миколайчукові – 70. На Буковині святкуватиме вся Україна.

Культура


Івану Миколайчукові – 70. На Буковині святкуватиме вся Україна



Кадр із фільму «Тіні забутих предків»

14.06.2011

Оксана Зима

15 червня Буковина і вся Україна відзначить 70 років з дня народження кінорежисера і актора Івана Миколайчука. На Буковині у ці дні пройдуть мистецькі заходи, де будуть ділитися спогадами про Івана його родичі, найближчі друзі, знайомі. Організатори кажуть, що урочистості цього року звели до демократичного варіанту.



Епіцентром свята стане Чортория, рідне село Івана Миколайчука. Туди приїде чисельна делегація з Києва, місцеві митці, керівники області, журналісти. У ці дні також відбудеться конкурс короткометражного молодіжного кіно «Кіноетніка», етнофестиваль «На гостини до Івана», кінопокази, художні виставки.



Чернівецький музично-драматичний театр підготував прем’єру вистави про Івана Миколайчука «Тисяча снопів вітру». Колись сам актор мріяв написати книгу з такою назвою, розповідає художній керівник театру і режисер Людмила Скрипка. Вистава – це хроніка життя, вона створювалася на матеріалі живих історій рідних та друзів Івана.







Іван МиколайчукМарія Миколайчук, дружина актора, познайомилася з ним саме у студії при Чернівецькому театрі, говорить Людмила Скрипка. І цей епізод також є у п’єсі.



«Так вони зустрілися в нашому театрі. У них навіть була така цікава смішна історія: Марії Миколайчук дали роль в казочці і вона грала жабу, а Іванові довірили сидіти за кулісами і квакати за цю жабу, і це була така смішна історія початку їхньої великої творчості. Така кумедна, юнацька історія, яка переросла у величезне кохання», – пригадує керівник театру.



«На гостини до Івана»: буковинці втілять давню мрію Миколайчука



Іван Миколайчук колись казав, що як заробить грошей, то накриє стіл від Чернівців до Чорториї. Організатори ювілею не забули цю Іванову мрію і вирішили здійснити її – встановити столи з наїдками в селах уздовж траси. Охочі зможуть скуштувати народних страв, придбати вироби майстрів, послухати живу музику. Називається захід – етнофестиваль «На гостини до Івана», і проводиться він цього року вперше.



У рамках ювілею пройде також і конкурс молодіжних короткометражних фільмів «Кіноетніка». Його планували провести у кінотеатрі імені Івана Миколайчука. Міська влада обіцяла зробити ремонт кінотеатру, а також створити на його базі мистецький центр. Однак реконструкцію закінчити не встигли. І «Кіноетніка» відбудеться в іншому кінотеатрі міста, розповідає начальник обласного управління культури Іван Петрусяк.



«Цю справу треба продовжити і справді відкрити цю установу, щоб у ній демонструвалися фільми не масові, як кажуть, першоекранного часу, оці бойовики, а українські, фільми Івана Миколайчука, найкращі зразки світового кіно», – каже він.



Начальник міського управління культури Олександр Паскар пояснив причини затримки реконструкції так: «На ремонт було виділено дійсно попередньою командою 4 мільйони 400 тисяч, але чомусь дивно було все зроблено, що угода укладалася на два роки, а згідно із положенням законодавства, казначейство не підписує такі угоди, тобто гроші мали бути використані в один рік. Тому апріорі ці гроші не могли бути засвоєні. Був призначений тендер, і він закінчився лише в травні. З травня до ювілею майже два місяці – за два місяці зробити нормальний якісний ремонт неможливо».



Втім, як стверджують у міськраді, заклад все ж відкриють наступного року.

Референдум в Італії став ударом для Берлусконі.

Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі заявив у понеділок, що приймає результати референдуму, який відхилив його плани щодо ядерної енергетики й із інших питань.




За його словами, італійці «чітко» висловили свою думку, і уряд та парламент мають тепер «повністю виконати» бажання народу.



Із усіх чотирьох питань приблизно по 95 відсотків виборців проголосували за повне чи часткове скасування винесених на нього законодавчих актів.



Серед питань референдуму, за скасування яких голосували його учасники, були плани уряду відновити ядерну енергетику, знову запустивши закриті в 1980-і роки АЕС, чи збереження фактичного імунітету від судового переслідування для міністрів уряду, яким активно користується сам Берлусконі.



Також референдум скасував право передавати надання місцевих комунальних послуг у приватні руки і потенційно невигідний для споживачів спосіб формування тарифів на водопостачання.



Лідер однієї з опозиційних партій П’єр Луїджі Берсані заявив, що результати референдуму рівнозначні «розлученню між урядом і країною».



http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20110613/630/630.html?id=24234021&utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter&utm_campaign=RFE/RL

Рушниковий світ Переяслава.

Від вишитих нитками рушників не відвести погляду. Не має значення, де їх надибаєш, чи на Андріївському узвозі, чи на етно-фестивалі чи у музеях антикваріату. Вони скрізь несуть отой неохопний звичайним людським розумом таємний дух сакральності. Хоча молоді дівчата у наш час не надто рясно захоплюються вишиванням власної долі, проте і вони не байдужі до символічного переплетіння різнобарвних ниток на білому полотні. Не залишив байдужими і нас випадково надибаний музей Українського рушника, що притаївсяза деревами на галявині у музеї народного побуту та архітектури у Переяславі-Хмельницькому на Київщині. Адаптована під музей недіюча церква ховає всередині справжній скарб для затятих вишивальниць і любителів старовини. Колекція розшитих змістовними узорами давніх рушників вражає своєю довершеною красою та практично валить з ніг незбагенним магічним випромінюванням. Баба Надія, що якраз чергувала замість своєї дочки у музеї-церкві, з колишніх затятих вишивальниць. Колись вона власноруч і коноплі м'яла і полотна ткала. Баба Надія радо зустрічає гостей у музеї і охоче ділиться секретами вишивальної справи.

Відлихо.Автор: Софія Кримовська.

Крига. Зими кайдани.




Весни. Та де ті весни?



Хто розкладати стане



ватру, і так, за безцінь?



Прапор – ста гривень мало,



щоби піти на площу.



Совість останнє зняла,



вбила, зламала тощо.



Господи, ця країна



віддана на поталу.



Я же ще вірю нині,



що самостійна стане.



Слова шукаю, щоби



хворе не звати мертвим.



Ми не в смугастих робах,



але ж раби. І стерву



дивимось в очі, наче



знає той шлях і правду.



Сиві ікони плачуть.



Радяться чорні ради.



Чубляться сильні світу –



ділять на половини.



Доки дійде до літа –



буде лише руїна.



http://krimovska.ucoz.ua/publ/vidlikho/1-1-0-193

95 квартал - "Коалиция. Столица - Одесса."

Червона рута — український фільм повна версія

У поїзді «Донецьк-Верховина» знайомляться карпатська дівчина Оксана і молодий шахтар Борис. В ролі Оксани — викладачка Чернівецького музичного училища Софія Ротару. Бориса грає соліст «Смерічки» Василь Зінкевич. Хлопець і дівчина закохуються один в одного, навколо їх взаємин і розгортається сюжет картини. У Карпатах дороги молодих розходяться, але Борис розшукує свою прекрасну незнайомку. Закохані зустрічаються знову, і друзі запрошують їх заспівати на концерті для відпочиваючих. Всі свої почуття Оксана і Борис висловлюють в піснях.У сімдесят першому Софія Ротару — вже відома на Буковині виконавиця народних пісень і коли в Карпатах почали знімати перший український мюзикл «Червона рута», саме Софії дісталася головна роль. Нехитрий сценарій про кохання, що несподівано спалахнуло, у простого шахтаря Бориса до буковинської красуні Оксани мав доповнити український колорит, який виражається в природі, костюмах і мелодійних піснях. Вже відому в Радянському союзі пісню «Червона рута» у фільмі виконав Василь Зінкевич, Софія Ротару заспівала «Сизокрилого птаха» — італійський шлягер, майстерно перекладений українською мовою, «Намалюй мені ніч» і «Ходить осінь», а ще разом із Зінкевичем — пісню «Водограй». Насправді, Василь і Софія — тенор і альт — «Водограй» мали заспівати разом. Але не виходило, оскільки пісня не звучала. За Василя Зінкевича це зробив Назарій Яремчук, а за Софію Ротару — солістка «Смерічки» Марія Ісак. Солістка Марія Ісак з'являється у ряді дівчат п'ятою на декілька секунд.У фільмі звучать пісні «Прийшла весна», «На швидких поїздах», «Нічия», «Мила моя», «Покинуті квіти», «Незрівнянний світ краси», «Біжить річка», «Якщо пройде любов», «Сизокрилая птаха», «Червона рута», «Намалюй мені ніч», «Відлітали журавлі», «Ти повернешся, коханий», «Водограй», «Там, де гори і ліси»

NR2.Ru::: Постсоветское пространство в ближайшем будущем может стать ареной глобального передела / В нем поучаствуют и Китай, и Европа / 10.06.11 / Новый Регион – Москва

NR2.Ru::: Постсоветское пространство в ближайшем будущем может стать ареной глобального передела / В нем поучаствуют и Китай, и Европа / 10.06.11 / Новый Регион – Москва
МОДЕРНИЗИРОВАТЬ РОССИЮ ВСЕ РАВНО, ЧТО ЛЕЧИТЬ РАК В МЕТАСТАЗНОЙ СТАДИИ
Член правления «МК Аналитика» Олег Буклемишев попытался оценить российское государство взглядом экономиста. Его доклад напоминал «побиение младенцев». Бил цифрами, фактами, графиками и сравнениями.
НА ОБЛОМКАХ ЭРЭФИИ ВОЗНИКНЕТ НОВОЕ РУССКОЕ ГОСУДАРСТВО. НО ПРОСУЩЕСТВУЕТ ОНО НЕ БОЛЕЕ 10 ЛЕТ
«Сегодняшняя повестка дня – прощание с Российской Федерацией», – заявил директор НП «Бизнес Солидарность» Виталий Седнев.
Научный сотрудник Института славяноведения РАН Олег Неменский в свою очередь назвал «коварным» вопрос о территориальной целостности России
«Он прикрывает тот факт, что мы живем в уже распавшейся стране. Страна уже распалась», – заявил эксперт.
Советский Союз был обречен на распад по причине своего устройства. По словам Неменского, это была «гигантская националистическая фабрика».
«Когда ты создаешь нацию рано или поздно она поставит вопрос о суверенитете, – заявил он. – Современная Россия является тем же националистическим инкубатором. Она создает нации. Все нации, кроме русской. Главная угроза для России ее формат. Это ведет к дальнейшему распаду. Который будет и распадом русского народа».
Контекстная рекламаБегун
Способ сбросить лишний вес
Видеопрограмма избавления от переедания, курения и алкоголизма.

Подорож Україною без грошей.ТСН.

Перевірка українців на щирість.Юлія Дячук четвертий день подорожує Україною без грошей. http://tsn.ua/video/video-novini/?media_id=383439987

Партiя регiонiв нарешті відчула тиск братніх обіймів.

У Партiї регiонiв вважають позицiю Росiї щодо цiни на газ - тиском на Україну.








Таку позицію озвучив депутат вiд Партiї регiонiв Владислав Лук'янов в ефiрi "5 каналу" в середу ввечерi.







Як тиск він розцінив пропозицiї Росiї, про входження України до Митного союзу, або об'єднання українського "Нафтогазу" з росiйським "Газпромом" як єдиного шляху отримання бiльш дешевого газу.







"Безумовно, я вважаю цi пропозицiї тиском на Україну, i я вважаю неприпустимим такий формат переговорiв", - заявив вiн.







Лук'янов додав, що пiсля переговорiв мiж росiйським i українським прем'єром вiн змiнив свою позицiю щодо Митного союзу, який Українi нав'язує Росiя.







"До переговорiв у такому форматi я особисто був прибiчником Митного союзу, тому що я розумiю, що з економiчної точки зору, ми отримували вiд Митного союзу набагато бiльше, нiж вiд iншої пропозицiї. Але пiсля того як я побачив, якi жорсткi умови висувають Українi в ситуацiї переговорiв щодо рiвня цiн на газ, у мене з'явилися сумнiви, що це не потрiбно робити", - додав Лук'янов.







http://mstyle.lugansk.ua/ynews/668-partiya-regioniv-naresht-vdchula-tisk-bratnh-obymv.html

Снова мы на гражданской войне.

Комом в горле опять эта "каша" -



Снова мы на гражданской войне.



Нам внушили: земля эта наша,



Только знать бы, зачем она мне.



Я в Карпатах не рос – на Урале.



И пороги Куры чужды мне.



Нам Сибирь обустроить бы дали.



Но мы снова не в нашей стране.











Да, чужая земля нам желанней.



Мы в помощники лезем всегда.



Раз поможем. Свежо то преданье...



Мы приходим всегда – навсегда.



Мы к хозяйке в постель – с папиросой,



На иконы ее наплевать,



Кто не с нами – с "максима" покосим,



Иль в Сибирь! И – баланду хлебать.



Мы "в сортире замочим" героев,



Наречем их "врагами", "зельём",



Память вытравим, море помоев



На борьбу их святую прольем.



Их язык обозвать бы "наречием",



И историю им изменить,



Чтоб их дети не вышли на вече,



Чтоб рабами хотелось им быть.



Боже мой, почему нас не любят!?



Может, впрямь мы – империя Зла?



Может, то, что рабы мы, нас губит?



И на троне мы терпим "козла"?



Собираем мы земли уныло,



А потом – челобитие им.



Басурманов мы бьем что есть силы,



А своих угнетателей чтим.



Как бы нам научиться искусству:



Уходя – уходить, не томить,







Добрым словом чтоб помнили русских,



Коль подмоги пришлось их просить.



Жить самим научиться б сначала,



С голым задом негоже учить!



Спесь великодержавная стала



Нашей третьей бедой, хоть кричи...









Юрий Новиков, русский, педагог, житель Львова

эрэфия за 15 секунд_Russia in 15 seconds‏.avi

Obiymy Doschu debut album "Elehia" (2009) HD

"Елегія" - дебютний альбом українського рок-гурту Обійми Дощу.

Обійми Дощу «Елегія» 20091.Під Хмарами mp32.Мертве Дерево і Вітер mp33.Зоренько Моя mp34.Її Душі Зів'ялі Квіти mp35.Згасаюча Осінь mp36.Зимова Елегія mp37.Самотні Ночі mp38.Дорогою Вічності mp3Скачати одним файлом (zip, mp3 ~245br, 103M)



Дозволяється і навіть заохочується розповсюдження на будь-яких носіях у некомерційних цілях. Всі права захищені.



Обійми Дощу «Світанок» 2010Новий двопісенний сингл та відеокліп у вільному доступі! →

Альбом створювали:

Володимир Агафонкін вокал, акустична гітара

Олексій Катрук електрогітара

Микола Кривонос бас-гітара, блок-флейта

Сергій Думлер ударні, перкусія

Марія Курбатова клавішні

Олена Нестеровська альт

Олександра Видря скрипка

Ганна Кривонос бек-вокал



Автор музики — Володимир Агафонкін. Автори текстів — Володимир Агафонкін (1–7), Микола Кривонос (8). Аранжування — Обійми Дощу.



Автор фото на обкладинці — Ольга Забалканська. Сторінку релізу підготував Володимир Агафонкін.



Записано та зведено Олексієм «Shaddar» Романченко на студії Blacklight Studio у Києві в період з лютого по серпень 2009 року.



Випущено 29 серпня 2009 року в мережі Інтернет.

Підтримайте гурт

Якщо ви вважаєте, що ця музика чогось варта, і бажаєте підтримати наш гурт, ви можете зробити це наступними способами:



1.Ділитися посиланням на цю сторінку із друзями та знайомими, яким це може сподобатись.

2.Робити копії альбому на фізичних носіях та роздавати друзям.

3.Написати рецензію на альбом у своєму онлайн-журналі, на улюбленому форумі, сайті музичної тематики, тощо.

4.Придбати альбом на компакт-диску.



--------------------------------------------------------------------------------



Компакт-диски

Придбати альбом у вигляді компакт-диску із 10-сторінковим буклетом можна на концертах гурту, або замовити поштою чи купити у точках продажу мистецької агенції «Наш Формат».



Купуючи диск, ви допомагаєте гурту компенсувати кошти, витрачені з власних кишень на запис у студії та тираж дисків.

http://rain.in.ua/

Італійський футбол сколихнув потужний скандал.

«Цунамі в італійському футболі» – в ці дні статті з подібними заголовками читають навіть ті, хто не вважає себе футбольним фанатом. Італію лихоманить: чи пов’язаний італійський футбол з мафією?

Прокуратури Кремони та Неаполя ведуть слідство щодо 18 матчів минулого сезону, результати яких були, як підозрюється, підтасовані з метою отримання виграшу через букмекерські контори. Йдеться про ігри серії В та Ліги Про, а також кілька матчів серії А.

Як зазначають представники юстиції, зловмисники мали кілька способів досягнення мети. Так, у випадку «Кремонезе», ймовірно, гравцям було підсипане сильне заспокійливе, щоб вони втратили форму. В інших були корумповані безпосередньо футболісти, які потім і мали забезпечити «потрібний» результат. Або ж домовленість досягалася безпосередньо з клубом.



Під підозрою зірки



На сьогодні за підозрою в організації «договірних» матчів заарештовані 15 осіб, серед яких – колишня зірка, гравець національної збірної Джузеппе Синьйорі, а також керівники футбольних клубів та букмекери. До речі, у четвер Синьйорі має дати свідчення.



Великим ударом для вболівальників стало те, що під підозрою опинились навіть такі всесвітньо відомі команди, як «Рома» та «Фьорентіна». Їх керівники щоправда категорично заперечують будь-яку причетність своїх клубів. Водночас прихильники «Роми» побоюються, що команда втратить право грати в Європейській Лізі.



Рука мафії?



«Тут зав’язані кримінальні організації та злочинність, - говорить президент Олімпійського комітету Італії Джанні Петруччі, - футбол потрапляє до поля зору злочинців, тому що «продукує» прибутки». На його думку, італійський спорт сам не впорається з цією ситуацією. «Саме тому ми попросили допомоги в уряду», - зазначив представник спортивної влади.



Слідчі ж у Неаполі зараз намагаються з'ясувати, чи пов’язані «куплені» матчі конкретно з діяльністю місцевої мафії. Повернути довіру до італійського футболу після цього скандалу буде непросто, зазначають представники футбольної влади, але все-таки можливо.







Автор: Мар'яна Яворська

Редактор: Володимир Медяний



http://www.dw-world.de/dw/article/0,,15137088,00.html

yanukovich lupan (янукович лупан)

1930 Пацифікація». Польська репресивна акція в Галичині

1930 Пацифікація». Польська репресивна акція в Галичині
Пацифікація або умиротворення. Це слово позначає акцію, розпочату у вересні 1930 року, , польською владою на Галичині та Волині. Пацифікація»Ось як про ті жахливі події розповідають свідки:А ось що витворяли нелюди-улани в селі Шилі, Тернопільщина. "Хлопцям і дівчатам наказали одягнути народні строї і примусили їх рачкувати через ціле село, немилосердно при тім катуючи. Місцевего управителя, Борака, збили страшенно та, копаючи його, зломили йому чоботами грудну клітку. Сина його, студента медицини, страшенно скатованого закували... В Шилах розгуляні поліцаї справили собі баль, наказавши громаді доставити їм зі Збаража горілки й лікерів, пива, тютюну, ковбаси "В Горбкові, де стояло військо 3 дні (1-4. X. 1930.), тяжко побито Марію Василевську, Петра Василевського, учня Володимира Василевського, Олену Василевську й Петра Василевського, сина, при чому жовніри намагалися зґвалтувати Марію Василевську,"У Підмихайлівці, Журові, Васючині і в Григорові, повіт Рогатин, державна поліція знищила цілком кооперативи, читальні, молочарні й каси Райфазенки. Приміром: у Підмихайлівці зірвали підлоги, суфіт, а кооперативні товари вимішали та обілляли нафтою. В Журові знищили цілком молочарню,Зразком, як били людей, може послужити такий факт: Василя Вакова звязали ланцями, руки дали попід коліна, накрили голову коцом і перевертаючи били ланцюхами по стопах.У Вербові збили о. Содомору так, що він дістав чорну мелянхолію; Його жінку Ірену і дочку Марійку також тяжко побили. В хаті руїна. Учителя Романкова покалічено багнетами, і скутого убрали в сокільську шапку й бинду та скутого волочили по селі. В кооперативі подіравили багнетами бляшаний дах;В Моренівці священика Кмицикевича пощадили, але село як по буровію. В дослівному значінні всі хати порозшиті, бляха подіравлена як решето, ґонтові дахи поколені, дахівка в черепках. Ні вікон, ні дверей, ні печей, узагалі руїна. Люде по лісах укриваються, як за часів татарського лихоліття.Не пошановано і церкви, і там переведено ревізію і збещещено хоругви, головно вишивані. Директора школи Рижевського також побили.

Журналистов телеканала СТБ не пустили в Межигорье « Новости | Цензор.Нет

Журналистов телеканала СТБ не пустили в Межигорье « Новости Цензор.Нет

Спілкуйся українською

Спілкуйся українською
У Києві український музикант Олександр Ярмола (гурт «Гайдамаки») і письменниця Ірена Карпа роздавали київським перехожим посібники про те, як подолати в собі психологічний бар'єр і нарешті почати спілкуватися українською.

Тарас Житинський - Любо братці любо

Любо братці любо... Пісня яку любив співати і сам Нестор Іванович. Національний склад у військах Батька Махно був дуже простим: 98%-українців, 2%-решта. Нестор Іванович вільно розмовляв як українскою, так і російською мовами. В своїх мемуарах будучи в Парижі шкодував що його роботи не були перекладені українською мовою. «Нічого не маючи проти варіантів на різних мовах, де люди гарно виконують цю пісню, поміж тим горджусь що БОГ поміг мені знайти і заспівати цю пісню де бється серце, де живе душа. Велика сила духу, козачий характер мого народу.» Тарас ЖитинськийP.S. Пісня була записана в 1997 році під час етнографічної експедиції на півдні України Олександром Грибом. Фільмована на Львівському телебаченні 2007 році режисером Софією Кохмат.

Замки Львівщини ч.2

Свірзький, золочівський, підгорецький та олеський замки.

Пласт запрошує активних студентів на літні скаутські табори.

Цього року Пласт запровадив 7 наметових таборів для молоді віком від 18 років, учасниками яких можуть стати як пластуни, так і не члени Пласту. Власне, більше орієнтуємося на людей "ззовні". Кожен такий табір буде мати свою спеціалізацію. Орієнтовна кількість учасників - 12-30 осіб на кожному






Влітку 2011 року Національна скаутська організація України «ПЛАСТ» за підтримки Благодійного фонду «Богдана Гаврилишина» організовує 7 всеукраїнських інструкторських таборів для осіб віком від 18-ти років:



"Життя в Пласті (Скаутингу)" – міжнародний таборовий вишкіл на пластовій базі «Сокіл» у Карпатах для осіб, що бажають займатися з юнацтвом віком 12-18 років. Табір проходитиме також за підтримки World Scout Foundation (Женева, Швейцарія);



"Вирій" – міжнародний етнографічний мандрівний табір в українських селах Польщі та Словаччини, спільно з Національним університетом «Львівська Політехніка», Товариством «Спадщина Карпатських меншин» (Польща), Об’єднанням українців в Польщі;



"Плай" – пішохідний мандрівний табір Буковинськими Карпатами за підтримки Федерації Спортивного Туризму України (ФСТУ), який проводить підготовку організаторів походів та кваліфікованих інструкторів пішого туризму. В рамках табору відбудуться залікові походи І та ІІ категорії складності (130 км, 160 км відповідно);



"Шприха" – велосипедний мандрівний табір у Закарпатті, як кваліфікований вишкіл та навчання потенційних інструкторів з юнацького велосипедного туризму, які отримають відповідний державний сертифікат та 3 спортивний розряд з велотуризму;



"Кавалерія" – мандрівний кінний табір поблизу м. Кам’янець-Подільський, що проводить підготовку інструкторів юнацтва з кінної спеціалізації, зокрема із кінної ветеринарії, догляду за кіньми, кінного мандрівництва, їзди верхи.



"Легіонер" – військово-патріотичний інструкторський табір, метою якого є підготовка організаторів та інструкторів військово-патріотичного виховання, практична підготовка інструкторів та провідників всеукраїнської Дитячо-юнацької військово-спортивної гри «Сокіл» («Джура») за підтримки Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Мiнiстерства освiти і науки, молоді та спорту України;



"Пластовий гарт" – виховно-вишкільний табір, що проходитиме у Черкаській області для ознайомлення із пластовою (скаутською) методикою ведення таборів для юнацтва, набуття навиків ведення інструкторської роботи.





Час проведення таборів – липень, серпень 2011 року.







До участі в таборах запрошуються волонтери та активні лідери громадських організації, зацікавлених спільно розвивати дані спеціалізовані напрямки роботи з юнацтвом.



Кандидати до участі у таборах мають відповідати наступним вимогам:



- дотримання здорового способу життя, відсутність шкідливих звичок;



- досвід наметового таборування;



- виконання перед таборових завдань (зокрема, сплати таборового внеску розміром близько 400 грн., доїзд і від’їзд із місця табору коштом відряджуючої сторони)







Детальнішу інформацію про табори можна отримати на Пластовому Порталі:



http://www.plast.org.ua/news?newsid=6102









Для участі у таборі необхідно до 15 червня заповнити електронну заявку: http://bit.ly/jboMLU







Координатор програми: Тарас Волянюк



rozvytok@plast.org.ua, 097 442 51 58, www.plast.org.ua.

http://www.hurtom.com/news/9531-plast-zaproshu-aktivnikh-studentv-na.html

"Путинские деревни" это профанация

25.05.2011. Дома для погорельцев не простояли и полгода. В одном из поселков Нижегородской области, который пострадал от пожаров в прошлом году, огонь опять уничтожает дома. Из-за перебоев с водоснабжением тушить пламя попросту нечем. Но это не единственная проблема местных жителей. Сгоревший год назад населенный пункт был отстроен заново - вот только дома уже через полгода начали разрушаться. Мягкую черепицу подняли с крыши дома совсем не ураганные порывы ветра. Жительница деревни Ватагино Анна Пономарева жалуется, что теперь при любом дожде вода льется ей на голову. Чердака в проектных чертежах не было, и дом от кровли до подвала уже требует ремонта. У нас в цокольном помещении так дует ветер, что линолеум поднялся", - рассказала она. Шесть коттеджей стоимостью по два миллиона рублей каждый добротными кажутся только издали. Они не простояли и полугода и начали разрушаться. После многочисленных жалоб погорельцев администрация района заказала независимую экспертизу. Профессиональные строители обнаружили десятки нарушений. Они признали дома непригодными для проживания до устранения всех дефектов и вручили новоселам официальные заключения. Жительница деревни Ватагино Наталья Лукьянова рассказала: "Дома надо срочно ремонтировать, чтобы в них можно было жить постоянно. Дома разваливаются". Эти дома выросли на пепелище всего за два месяца. Согласно поручению президента и премьера, их должны были сдать к 1 ноября, прошлого года. Уже на церемонии вручения ключей погорельцы обратили на недоделки внимание губернатора. Министр внутренней политики Нижегородской области Дмитрий Шуров пояснил: "Заказчиком по этому виду работ выступал муниципалитет. Именно он принимал решение о том, какому подрядчику работать. Налицо ошибка - был выбран не тот подрядчик, который способен качественно и в короткий срок эту работу выполнить". Профана́ция (лат. profanatio — «осквернение святыни») — искажение, опошление чего-либо невежественным, оскорбительным обращением[1]. Профан берётся невежественно объяснять высокие идеи, искажая их смысл, профанируя сами идеи. Таким образом, неточная передача идеи, искажающая смысл, является профана́цией этой идеи[2]. Профанация в современном понимании — это искажение (порой намеренное) изначального понимания либо восприятия какой-либо идеи. Данный термин является научным и применяется в таких науках, как естествознание, теория управления и кибернетика[3]. Принято считать, что профанация является естественным процессом по причине особенностей человеческой психологии. Профанатор — человек, намеренно искажающий изначальный смысл, заложенный в идее. Человек, который внимательно, от начала и до конца, выслушает все доводы, но всё равно сделает по-своему[4].

Free Speech / Свобода Слова. Сергей Мельникофф. Русские лагеря. Немного сухой статистики о ГУЛАГе.

Free Speech / Свобода Слова. Сергей Мельникофф. Русские лагеря. Немного сухой статистики о ГУЛАГе.

Анекдот.

Зустрічаються два Українці та й один другому каже:


– Куме, я позавчора зранку встаю, а на моєму ставку москаль рибу ловить. Ну я його з гвинтівки бабах і вбив.

– Добре зробили куме.

– А вчора я встаю, а там уже два москалі. Ну я їх з автомата бах-бах та й убив.

– Ну добре зробили куме.

...– А сьогодні я встаю, а весь ставок москалі обсіли і всі мою рибу ловлять. Ну я їх всіх з кулемета розстріляв.

– Та ви куме брешете.

– Та брешу, але як би гарно було.Показати більше...

http://www.facebook.com/home.php?email_confirmed=1#!/

Замки Львівщини ч.1

Свірзький, золочівський, підгорецький та олеський замки.

Новости политики Украины.

Верховная Рада планирует установить ряд дополнительных требований к лицам, которые имеют право служить в милиции. В частности, они должны владеть государственным языком.




За закон о внесении изменений в закон "О милиции" проголосовали в первом чтении в четверг 278 народных депутатов, из 383 зарегистрировавшихся в зале.



Законопроект предлагает изложить статью 17 закона "О милиции" в новой редакции, предусмотрев ряд дополнительных требований, которым должны соответствовать граждане, принимающиеся на службу в милицию. В частности, требования относительно возраста, образования, прохождения военной службы, владения государственным языком.



Так, на работу в милицию принимаются граждане, имеющие полное общее среднее образование, владеющие государственным языком, способные по своим личным, деловым и моральным качествам, физической подготовке и состоянию здоровья выполнять возложенные на милицию задачи.



В законопроекте предлагается установить, что при принятии на службу может быть установлен экзаменационный срок или испытательный срок продолжительностью до 1 года.



Также предлагается установить, что призывники не подлежат приему на службу в милицию, за исключение случаев, предусмотренных законодательством.



Проект также предлагает установить обязанность для выпускников высших учебных заведений Министерства внутренних дел, получивших образование за средства государственного бюджета, отработать в подразделениях милиции по направлению и в порядке, установленном Кабинетом Министров.



Кроме этого, предлагается закрепить требование, согласно которому лица, которые ранее привлекались к уголовной ответственности за совершение преступления, кроме оправданных судом, не могут быть приняты на службу в милицию.





http://www.interfax.com.ua/rus/pol/70283/

Морський прибій. Пляж.Ostia,Italia.

Шум морського прибою можу слухати безкінечно.

ОПЕРАЦИЯ ХЫ

В свежем выпуске проекта "Гражданин поэт" -- всенародно любимая песня "Постой, паровоз", блестяще исполненная Юрием Никулиным в фильме "Операция Ы".Ее самую современную версию -- на стихи Дмитрия Быкова -- исполняет Михаил Ефремов.
Постой, паровоз, не стучите, ребята.Случилось конкретное фуфло:Набили прессу в хату, устроилась пресс-хата –И тут их внезапно прорвало. Один журналюга, наслушавшись басенО смертности ихнего греха,Спросил президента, насколько опасенОткинувшийся с кичи МБХ. И вдруг он услышал от нашего нано,Заместо обычного му-му,Что Миша с Платоном, откинувшись с кичмана,Не будут опасны никому. – Да что ж это с нами! – сказал Миша Платону.– Они не уважают нас, Платон!Давно ли я мозги размазал по бетонуИ мазал конкурентов на батон? А скольких порезал, а сколько перевешал,Сжирая или тайно хороня!Иначе, конечно, «Амнисти интернешнл»Не стала бы вступаться за меня. А нынче ликуют Муратов и Ясин,Свободку почуяли зк:Начальство сказало, что я безопасен,И на год скостило нам срока! Быть может, из Штатов пришла им открытка,Конкретно успевшая к суду,А может, забоялись, что полная отсидкаЗакончится в семнадцатом году. Сижу я на нарах, такой безопасный,И смотрит на меня верховный суд,И дом, от страха белый, и Кремль, от гнева красный, –И что со мною делать, не всосут. Мы выйдем на волю с тобою, товарищ,Покинув читинский наш острог.Нам больше, чем дали, уже не припаяешь,А питерским светит третий срок. А там и четвертый без всяких препятствий –Двенадцать накрутит им братва!Насколько ж он и вправду общественно опасней,Чем мы, отсидевшие по два! Не вступятся Штаты, не выручит Европа,Скандал не окажется раздут –А если им двенадцать не хватит для гоп-стопа,Они ему пожизненку дадут.