Хто ясно мислить, той ясно формулює.
Iscriviti a vagabondo_str
Публікації
Усі коментарі
вівторок, 30 листопада 2010 р.
понеділок, 29 листопада 2010 р.
неділя, 28 листопада 2010 р.
субота, 27 листопада 2010 р.
Kobza 301 (1) Holodomor, 1933, Nikopol, Ukraine
http://www.youtube.com/watch?v=2Be1sLDKApo&feature=related
пʼятниця, 26 листопада 2010 р.
Україна і Голодомор у графіці італійського художника.
Україна і Голодомор у графіці італійського художника
Вівторок, 16 листопада 2010, 14:24
У Франції вийшла друком книга коміксів "Українські зошити (спогади про радянські часи)". Автор - відомий італійський художник Іґорт - уже розпродав 10 000 примірників цієї книги в Італії. Незабаром збірка ілюстрованих оповідей і споминів українців про недавнє минуле вийде в світ англійською, німецькою та іспанською мовами.
За відгуками фахівців та аматорів жанру, Іґорт є одним з найпомітніших італійських художників, які спеціалізуються на коміксах. Він має численні призи, власне видавництво, а також - репутацію автора захоплюючих мальованих детективів.
Емманюель із паризької книгарні "Galérie BD Spirit", що спеціалізується на збірках коміксів, наголошує на масштабах проекту італійського митця:
"Іґорт є одним із найпомітніших, якщо не найпомітнішим майстром італійського коміксу за останні 30 років. Він керує найкращим спеціалізованим видавництвом Італії, яке називається "CoconinoPress", бере учать у численних міжнародних проектах, коли комікси видаються та потрапляють на ринок відразу багатьма мовами..."
Україна: шок і відкриття
"Українські зошити" - принципово новий для автора жанр. У інтерв'ю Бі-Бі-Сі він сказав, що в його творчому житті вперше так сталося, щоб тема несподівано зацікавила настільки, що змусила на якийсь час відмовитися від решти творчих планів.
Іґорт каже, що та поїздка докорінно поміняла його плани: "Коли я поїхав до України, то мав спочатку зовсім інший проект. Я цікавився будинком в Ялті, в якому жив Чехов. Але щойно я приїхав до вашої країни, я відчув справжній шок від того, що побачив та почув. Зі мною вперше таке сталося. То було дивно, ніби внутрішній вибух... І я тоді подзвонив своєму видавцеві і сказав, що хочу робити іншу книгу."
Невідомий Голодомор
Приголомшуючою новою інформацією стала для Іґорта тема Голодомору. До приїзду в Україну він ніколи не чув про штучний голод, організований комуністичною владою тодішнього СРСР, що забрав життя мільйонів українців.
Іґорт: "Я також маю короткий фільм, на 3 хвилини, де можна побачити справжні обличчя моїх героїв. Один із них, Микола Васильович, просто на вулиці почав плакати. Це було приголомшуюче, цей неймовірний, не висловлений біль".
Іґорт у книгарні в Парижі
Упродовж двох років Іґорт облаштувався в Дніпропетровську. Весь цей час він мандрував містами й селами Східної та Південної України. Художник зауважив, що по цих регіонах радянський спосіб мислення та бачення світу і нині визначає життя людей.
"Я дивився телевізор і не знаходив європейських та американських каналів. Тоді якраз були вибори Обами. Але темі виборів президента США знаходилося 3 хвилини, коли про день народження Путіна розповідали 5,5 хвилин. Путіна показували з голим торсом, як він нібито полює на сибірського тигра або роздаровує годинники незаможним росіянам. Цієї риторики ми давно не знаємо. То зовсім інша епоха."
"Українські зошити", за визначенням самого автора, - це історія з маленької літери. Інакше кажучи - це кілька портретних замальовок під спільною палітуркою.
Герої твору - звичайні, переважно літні люди, які розповідають про своє життя. Більшість інтерв'ю починалися просто на вулиці.
Кафка б ридав
"Якось побачив на вулиці стареньку. Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою на виході з великої крамниці пропонувала людям зважитися на своїх старих терезах. На всіх - по 200 кілограмів одягу, хто ж схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся була ніби втіленням безпорадності. Коли вижити - надзвичайно важко."
Італійський художник зауважив, що закінчивши роботу над "Українськими зошитами", він краще зрозумів символіку Франца Кафки. На його думку, описаний письменником абсурд "не такий вже й вигаданий".
Водночас Іґорт зазначив, що така здатність протистояти труднощам в житті, яку він побачив в Україні, "навряд чи існує в будь-якій іншій країні світу".
Вівторок, 16 листопада 2010, 14:24
У Франції вийшла друком книга коміксів "Українські зошити (спогади про радянські часи)". Автор - відомий італійський художник Іґорт - уже розпродав 10 000 примірників цієї книги в Італії. Незабаром збірка ілюстрованих оповідей і споминів українців про недавнє минуле вийде в світ англійською, німецькою та іспанською мовами.
За відгуками фахівців та аматорів жанру, Іґорт є одним з найпомітніших італійських художників, які спеціалізуються на коміксах. Він має численні призи, власне видавництво, а також - репутацію автора захоплюючих мальованих детективів.
Емманюель із паризької книгарні "Galérie BD Spirit", що спеціалізується на збірках коміксів, наголошує на масштабах проекту італійського митця:
"Іґорт є одним із найпомітніших, якщо не найпомітнішим майстром італійського коміксу за останні 30 років. Він керує найкращим спеціалізованим видавництвом Італії, яке називається "CoconinoPress", бере учать у численних міжнародних проектах, коли комікси видаються та потрапляють на ринок відразу багатьма мовами..."
Україна: шок і відкриття
"Українські зошити" - принципово новий для автора жанр. У інтерв'ю Бі-Бі-Сі він сказав, що в його творчому житті вперше так сталося, щоб тема несподівано зацікавила настільки, що змусила на якийсь час відмовитися від решти творчих планів.
Іґорт каже, що та поїздка докорінно поміняла його плани: "Коли я поїхав до України, то мав спочатку зовсім інший проект. Я цікавився будинком в Ялті, в якому жив Чехов. Але щойно я приїхав до вашої країни, я відчув справжній шок від того, що побачив та почув. Зі мною вперше таке сталося. То було дивно, ніби внутрішній вибух... І я тоді подзвонив своєму видавцеві і сказав, що хочу робити іншу книгу."
Невідомий Голодомор
Приголомшуючою новою інформацією стала для Іґорта тема Голодомору. До приїзду в Україну він ніколи не чув про штучний голод, організований комуністичною владою тодішнього СРСР, що забрав життя мільйонів українців.
Іґорт: "Я також маю короткий фільм, на 3 хвилини, де можна побачити справжні обличчя моїх героїв. Один із них, Микола Васильович, просто на вулиці почав плакати. Це було приголомшуюче, цей неймовірний, не висловлений біль".
Іґорт у книгарні в Парижі
Упродовж двох років Іґорт облаштувався в Дніпропетровську. Весь цей час він мандрував містами й селами Східної та Південної України. Художник зауважив, що по цих регіонах радянський спосіб мислення та бачення світу і нині визначає життя людей.
"Я дивився телевізор і не знаходив європейських та американських каналів. Тоді якраз були вибори Обами. Але темі виборів президента США знаходилося 3 хвилини, коли про день народження Путіна розповідали 5,5 хвилин. Путіна показували з голим торсом, як він нібито полює на сибірського тигра або роздаровує годинники незаможним росіянам. Цієї риторики ми давно не знаємо. То зовсім інша епоха."
"Українські зошити", за визначенням самого автора, - це історія з маленької літери. Інакше кажучи - це кілька портретних замальовок під спільною палітуркою.
Герої твору - звичайні, переважно літні люди, які розповідають про своє життя. Більшість інтерв'ю починалися просто на вулиці.
Кафка б ридав
"Якось побачив на вулиці стареньку. Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою на виході з великої крамниці пропонувала людям зважитися на своїх старих терезах. На всіх - по 200 кілограмів одягу, хто ж схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся була ніби втіленням безпорадності. Коли вижити - надзвичайно важко."
Італійський художник зауважив, що закінчивши роботу над "Українськими зошитами", він краще зрозумів символіку Франца Кафки. На його думку, описаний письменником абсурд "не такий вже й вигаданий".
Водночас Іґорт зазначив, що така здатність протистояти труднощам в житті, яку він побачив в Україні, "навряд чи існує в будь-якій іншій країні світу".
Додати підпис.
.Сталін курить папіроси, Молотов цигари.
Все забрали з України, залишили мари.
Сталін дивиться на місяць, Каганович лупа.
Все забрали з України - залишили трупи.
(Український фольклор періоду голодомору).
четвер, 25 листопада 2010 р.
середа, 24 листопада 2010 р.
Преемственность.
.
Молчание президента затягивалось.
Путин переводил взгляд с Жириновского на Явлинского, с Медведева на Иванова. Потом тяжело посмотрел на Зюганова. Зюганов отвел глаза.
- Долго это будет продолжаться? – спросил Путин непонятно кого. – Нет, вы мне скажите – вы меня всерьез толкаете на третий срок?
Зюганов откашлялся и сказал:
- А кому сейчас легко, Владимир Владимирович? Думаете мне – легко?
- Вам, товарищ Зюганов, легче! – убежденно сказал Путин. – Вы лучше всех устроились!
Медведев закивал, Жириновский улыбнулся и что-то прошептал на ухо Хакамаде.
- Партия поручила мне мой фронт работы, - веско сказал Зюганов. – А вам, Владимир Владимирович, ваш! И не вам, коммунисту, разведчику, сетовать на судьбу!
- Извините, Геннадий Андреевич, - сказал Путин. – Нервы…
- Всем нам тяжело, - сказал Жириновский. Среди собравшихся его вескому нечастому слову привыкли верить – и сразу наступила тишина. – И Володе тяжело. И Гене. И Хакамаде. И мне. А уж как страдает всеми нами любимая Валерия Ильинишна? Все мы, члены Тайного Политбюро, уже много лет вынуждены играть эту отвратительную комедию. Изображать, будто мы предали идеалы своей юности, коммунизм, дело Ленина. Но что поделать? Вы же помните, как бился Михаил Сергеевич – но так и не справился! Капиталисты сбросили цены на нефть, СССР был разорен…
Все посмотрели на Горбачева. Тот виновато развел руками.
- Надо было обмануть капиталистов, - сказал Жириновский. – И мы это сделали! Мы изобразили развал нашей любимой страны. Враги уверены, что СССР уничтожен, что Россия перессорилась со своими соседями… Посмотрите, как тяжело приходится Мише и Вите! С какими речами их приходится выступать!
Теперь все посмотрели на Саакашвили и Ющенко. Главы тайных республиканских комитетов КПСС потупились.
- Так что не будем жаловаться, - закончил Жириновский. – Каждый из нас работает на своем посту. И если партия скажет – ты, Володя, станешь президентом на третий срок!
Путин вздохнул. Сказал:
- Нет, я все-таки прошу направить меня на другую работу. Я готов даже стать на сельское хозяйство!
Дремавший за дальним концом стола Ельцин вздрогнул и осенил себя во сне Красным Знаменем.
- Таких жертв товарищам от тебя не надо, - сказал Лавров. – Мы поддержим твою просьбу… да что же так задерживается генеральный?
Словно в ответ на его слова массивная дубовая дверь распахнулась, и в зал заседаний бодрой походкой вошел Тайный Генеральный секретарь КПСС – Михаил Ходорковский. За ним семенил Герман Греф. На лице Ходорковского сияла такая восторженная улыбка, что все невольно подались ему навстречу.
- Мишка, не томи! – выкрикнул Путин.
- Товарищи! – Ходорковский сиял. – Товарищи… дорогие вы мои! А ну-ка, Гера, докладывай диспозицию!
Греф вышел вперед. Он нервничал и немного заикался:
- Мы все проверили, товарищи. И убедились – поставленные цели достигнуты! Все эти страшные годы, прошедшие с памятного всем беловежского совещания, мы работали не покладая рук. И вот: устаревшие производства, вредившие экологии СССР, полностью закрыты. Западный мир всецело зависит от наших энергоносителей. Наша молодежь прошла обучения в лучших западных университетах. Наши ученые заняли все ключевые посты в зарубежных лабораториях и узнали все их технологические секреты. Наши так называемые олигархи успешно перевели накопленные средства за пределы СССР и скупили все интересующие нас производства!
- Включая футбол! - скромно вставил Абрамович. – Мы, конечно, простые хозяйственники, но ведь не нефтью единой жив человек!
- Так что… - Греф улыбнулся. – Можно прекращать маскарад! Тайным подводным лодкам – выйти на боевое дежурство! Нашей лунной базе – снять маскировку и поднять красное знамя! Нашим союзным республикам – прекратить военные учения и вновь жить в духе интернационализма. Нашим братьям по социалистическому лагерю – сигнал к выходу из подполья!
- Это очень хорошо, что берлинскую стену снесли, - пробормотал Иванов и улыбнулся. – Это очень хорошо.
- А товарищам Горбачеву, Ельцину и Путину я предлагаю вынести благодарность по партийной линии, - сказал Ходорковский. – И представить к орденам Трудового Красного Знамени!
- Служу Советскому Союзу! - воскликнул Путин. А вполголоса прошептал Зюганову: - Съел? Фигу тебе, Гена, а не третий срок!
Молчание президента затягивалось.
Путин переводил взгляд с Жириновского на Явлинского, с Медведева на Иванова. Потом тяжело посмотрел на Зюганова. Зюганов отвел глаза.
- Долго это будет продолжаться? – спросил Путин непонятно кого. – Нет, вы мне скажите – вы меня всерьез толкаете на третий срок?
Зюганов откашлялся и сказал:
- А кому сейчас легко, Владимир Владимирович? Думаете мне – легко?
- Вам, товарищ Зюганов, легче! – убежденно сказал Путин. – Вы лучше всех устроились!
Медведев закивал, Жириновский улыбнулся и что-то прошептал на ухо Хакамаде.
- Партия поручила мне мой фронт работы, - веско сказал Зюганов. – А вам, Владимир Владимирович, ваш! И не вам, коммунисту, разведчику, сетовать на судьбу!
- Извините, Геннадий Андреевич, - сказал Путин. – Нервы…
- Всем нам тяжело, - сказал Жириновский. Среди собравшихся его вескому нечастому слову привыкли верить – и сразу наступила тишина. – И Володе тяжело. И Гене. И Хакамаде. И мне. А уж как страдает всеми нами любимая Валерия Ильинишна? Все мы, члены Тайного Политбюро, уже много лет вынуждены играть эту отвратительную комедию. Изображать, будто мы предали идеалы своей юности, коммунизм, дело Ленина. Но что поделать? Вы же помните, как бился Михаил Сергеевич – но так и не справился! Капиталисты сбросили цены на нефть, СССР был разорен…
Все посмотрели на Горбачева. Тот виновато развел руками.
- Надо было обмануть капиталистов, - сказал Жириновский. – И мы это сделали! Мы изобразили развал нашей любимой страны. Враги уверены, что СССР уничтожен, что Россия перессорилась со своими соседями… Посмотрите, как тяжело приходится Мише и Вите! С какими речами их приходится выступать!
Теперь все посмотрели на Саакашвили и Ющенко. Главы тайных республиканских комитетов КПСС потупились.
- Так что не будем жаловаться, - закончил Жириновский. – Каждый из нас работает на своем посту. И если партия скажет – ты, Володя, станешь президентом на третий срок!
Путин вздохнул. Сказал:
- Нет, я все-таки прошу направить меня на другую работу. Я готов даже стать на сельское хозяйство!
Дремавший за дальним концом стола Ельцин вздрогнул и осенил себя во сне Красным Знаменем.
- Таких жертв товарищам от тебя не надо, - сказал Лавров. – Мы поддержим твою просьбу… да что же так задерживается генеральный?
Словно в ответ на его слова массивная дубовая дверь распахнулась, и в зал заседаний бодрой походкой вошел Тайный Генеральный секретарь КПСС – Михаил Ходорковский. За ним семенил Герман Греф. На лице Ходорковского сияла такая восторженная улыбка, что все невольно подались ему навстречу.
- Мишка, не томи! – выкрикнул Путин.
- Товарищи! – Ходорковский сиял. – Товарищи… дорогие вы мои! А ну-ка, Гера, докладывай диспозицию!
Греф вышел вперед. Он нервничал и немного заикался:
- Мы все проверили, товарищи. И убедились – поставленные цели достигнуты! Все эти страшные годы, прошедшие с памятного всем беловежского совещания, мы работали не покладая рук. И вот: устаревшие производства, вредившие экологии СССР, полностью закрыты. Западный мир всецело зависит от наших энергоносителей. Наша молодежь прошла обучения в лучших западных университетах. Наши ученые заняли все ключевые посты в зарубежных лабораториях и узнали все их технологические секреты. Наши так называемые олигархи успешно перевели накопленные средства за пределы СССР и скупили все интересующие нас производства!
- Включая футбол! - скромно вставил Абрамович. – Мы, конечно, простые хозяйственники, но ведь не нефтью единой жив человек!
- Так что… - Греф улыбнулся. – Можно прекращать маскарад! Тайным подводным лодкам – выйти на боевое дежурство! Нашей лунной базе – снять маскировку и поднять красное знамя! Нашим союзным республикам – прекратить военные учения и вновь жить в духе интернационализма. Нашим братьям по социалистическому лагерю – сигнал к выходу из подполья!
- Это очень хорошо, что берлинскую стену снесли, - пробормотал Иванов и улыбнулся. – Это очень хорошо.
- А товарищам Горбачеву, Ельцину и Путину я предлагаю вынести благодарность по партийной линии, - сказал Ходорковский. – И представить к орденам Трудового Красного Знамени!
- Служу Советскому Союзу! - воскликнул Путин. А вполголоса прошептал Зюганову: - Съел? Фигу тебе, Гена, а не третий срок!
Повернення на батьківщину для заробітчан – гірке розчарування
Тринадцять німецьких дослідників протягом кількох днів мешкали в родинах мігрантів на Львівщині та Івано-Франківщині, щоб зрозуміти причини, чому ці люди виїхали за кордон і повернулись на батьківщину, які проблеми доводиться їм долати вдома. А 24 вересня українські та німецькі представники громадських організацій і церкви дискутували у Львові на тему «Перспективи євродіалогу в міграційній сфері: участь Церкви».
Кілька днів німецька журналістка Фредеріка Вееде мешкала в українській родині мігрантів. Вона зауважила, що 7 років розлуки не пішли на користь цій сім’ї, бо час зробив їх чужими. Після повернення на батьківщину заробітчанці довелось знову будувати сім’ю, знаходити порозуміння з рідними. А тому важливо, на думку Фредеріки Вееде, щоб українці мали змогу вільно їздити на заробітки на 2 місяці і приїжджати додому, а потім знову подаватись на чужину.
Німецькі дослідники спілкувались із соціальними працівниками, які опікуються колишніми заробітчанами, і в них виникло запитання, чи хтось допомагає самим опікунам.
«Ми зрозуміли і побачили, що українці віддані своїй релігії і вони дуже віруючі люди, вони мають скарб – свою віру. Тому Церква найважливіша інституція, яка має заохочувати вірних створювати громадянське суспільство в Україні», – поділилась своїми спостереженнями Фредеріка Вееде.
Питанням трудових мігрантів займається 7 міністерств, а значить – ніхто
Ініціатором дослідження проблем трудових мігрантів виступив німецький Фонд «Реновабіс», благодійна організація «Карітас України» та комісія у справах міграції УГКЦ.
Адже третина вірних саме УГКЦ перебуває в еміграції, зазначив владика Йосиф Мілян. Тільки за останні три роки за кордон виїхали 1,5 мільйони людей, із них 60% – вихідці із Західної України. А це є викликом, бо реальність змушує будувати живу церкву, зазначив владика Йосиф Мілян.
За його словами, основними проблемами емігрантів є розпад їхніх сімей та правова незахищеність емігрантів. Державні органи влади мають широко відкрити очі на міграцію.
Сьогодні питаннями трудової міграції в Україні займаються сім міністерств, а відтак ніхто, зауважив голова всеукраїнської профспілки працівників-мігрантів Сергій Олійник. Він вважає, що причиною того, що за останні роки не було визначено стратегії міграційної політики є політичне протистояння і боротьба гілок влади між собою. Тоді як влада має сприяти поверненню заробітчан додому, зокрема, створюючи для них сприятливі умови для інвестування зароблених грошей.
Заробітчани на батьківщині покладаються на себе
Згідно з останніми дослідженнями Інституту народознавства НАН України, в Україні налічується понад 5 мільйонів трудових мігрантів, деякі інституції називають 7 мільйонів. Найбільше українців, два мільйони, працюють у Росії, в Італії – понад 600 тисяч, у Польщі – 450 тисяч, Іспанії і Чехії трудиться по 200 тисяч українських мігрантів. Найбільш позитивно до українських трудових мігрантів ставляться в Португалії, називаючи їх інвестицією у державу. 65-70 відсотків заробітчан перебувають у європейських країнах нелегально. За дослідженням, серед українських мігрантів найнижчий рівень злочинності.
Тим часом, за визначенням експертів дискусії, допомогу сьогодні найбільше потребують ті люди, які повернулись на батьківщину. Адже вони переживають культурний шок і розчарованість, не можуть знайти роботу у віці 40-50 років, почуваються чужими серед своїх, не мають однодумців і їм бракує розуміння. Власне Церква мала б стати для таких людей важливою підтримкою, зазначалось під час зібрання. Але чужина навчила мігрантів бути активними і самостійними. Чимало з них на батьківщині об’єднуються у спільноти самодопомоги «Повернені».
Кілька днів німецька журналістка Фредеріка Вееде мешкала в українській родині мігрантів. Вона зауважила, що 7 років розлуки не пішли на користь цій сім’ї, бо час зробив їх чужими. Після повернення на батьківщину заробітчанці довелось знову будувати сім’ю, знаходити порозуміння з рідними. А тому важливо, на думку Фредеріки Вееде, щоб українці мали змогу вільно їздити на заробітки на 2 місяці і приїжджати додому, а потім знову подаватись на чужину.
Німецькі дослідники спілкувались із соціальними працівниками, які опікуються колишніми заробітчанами, і в них виникло запитання, чи хтось допомагає самим опікунам.
«Ми зрозуміли і побачили, що українці віддані своїй релігії і вони дуже віруючі люди, вони мають скарб – свою віру. Тому Церква найважливіша інституція, яка має заохочувати вірних створювати громадянське суспільство в Україні», – поділилась своїми спостереженнями Фредеріка Вееде.
Питанням трудових мігрантів займається 7 міністерств, а значить – ніхто
Ініціатором дослідження проблем трудових мігрантів виступив німецький Фонд «Реновабіс», благодійна організація «Карітас України» та комісія у справах міграції УГКЦ.
Адже третина вірних саме УГКЦ перебуває в еміграції, зазначив владика Йосиф Мілян. Тільки за останні три роки за кордон виїхали 1,5 мільйони людей, із них 60% – вихідці із Західної України. А це є викликом, бо реальність змушує будувати живу церкву, зазначив владика Йосиф Мілян.
За його словами, основними проблемами емігрантів є розпад їхніх сімей та правова незахищеність емігрантів. Державні органи влади мають широко відкрити очі на міграцію.
Сьогодні питаннями трудової міграції в Україні займаються сім міністерств, а відтак ніхто, зауважив голова всеукраїнської профспілки працівників-мігрантів Сергій Олійник. Він вважає, що причиною того, що за останні роки не було визначено стратегії міграційної політики є політичне протистояння і боротьба гілок влади між собою. Тоді як влада має сприяти поверненню заробітчан додому, зокрема, створюючи для них сприятливі умови для інвестування зароблених грошей.
Заробітчани на батьківщині покладаються на себе
Згідно з останніми дослідженнями Інституту народознавства НАН України, в Україні налічується понад 5 мільйонів трудових мігрантів, деякі інституції називають 7 мільйонів. Найбільше українців, два мільйони, працюють у Росії, в Італії – понад 600 тисяч, у Польщі – 450 тисяч, Іспанії і Чехії трудиться по 200 тисяч українських мігрантів. Найбільш позитивно до українських трудових мігрантів ставляться в Португалії, називаючи їх інвестицією у державу. 65-70 відсотків заробітчан перебувають у європейських країнах нелегально. За дослідженням, серед українських мігрантів найнижчий рівень злочинності.
Тим часом, за визначенням експертів дискусії, допомогу сьогодні найбільше потребують ті люди, які повернулись на батьківщину. Адже вони переживають культурний шок і розчарованість, не можуть знайти роботу у віці 40-50 років, почуваються чужими серед своїх, не мають однодумців і їм бракує розуміння. Власне Церква мала б стати для таких людей важливою підтримкою, зазначалось під час зібрання. Але чужина навчила мігрантів бути активними і самостійними. Чимало з них на батьківщині об’єднуються у спільноти самодопомоги «Повернені».
понеділок, 22 листопада 2010 р.
неділя, 21 листопада 2010 р.
Комиссары Интернета.
Комиссары Интернета
вертухайство, как сущность русского человека
Предлагаем к обсуждению великолепный труд, исчерпывающе опысывающий виртуальное вертухайство русского человека, как его природную сущность.
Политические форумы в сети Интернет - относительно новое увлечение российской публики, виртуальная всемирная кухня, на которой варится общественное мнение. В различных печатных и онлайновых изданиях все чаще появляются статьи, посвященные обзору выступлений на форумах, как одной из форм мониторинга российского общественного мнения. Основная нота всех этих статей - беспредельное удивление: "Что происходит с российскими интеллигентами и интеллектуалами?" Ведь это именно они больше всех пользуются Интернетом и интересуются общественной жизнью и политикой. А на русских веб-форумах - разгул ненависти, ксенофобии, расизма, антисемитизма, пропаганды насилия, аморального хамства и беснования. Нормальному человеку, после чтения таких форумов, становится дурно. "Страна с нарастающим ускорением впадает в безумие", "российская интеллигенция оскотинилась", - общая нота комментаторов "Радио Свобода", "Московских новостей", веб-издания "Газета.ру", различных западных СМИ.
Известно, что в ряде западных политологических институтов созданы исследовательские отделы по Рунету (российская часть сети Интернет), по политическим форумам специалисты судят о настроениях мыслящей элиты России. Например, вот лишь одна, но очень характерная для таких обзоров, цитата из израильского сайта исследовательской группы МАОФ:
Политические форумы в сети Интернет - относительно новое увлечение российской публики, виртуальная всемирная кухня, на которой варится общественное мнение. В различных печатных и онлайновых изданиях все чаще появляются статьи, посвященные обзору выступлений на форумах, как одной из форм мониторинга российского общественного мнения. Основная нота всех этих статей - беспредельное удивление: "Что происходит с российскими интеллигентами и интеллектуалами?" Ведь это именно они больше всех пользуются Интернетом и интересуются общественной жизнью и политикой. А на русских веб-форумах - разгул ненависти, ксенофобии, расизма, антисемитизма, пропаганды насилия, аморального хамства и беснования. Нормальному человеку, после чтения таких форумов, становится дурно. "Страна с нарастающим ускорением впадает в безумие", "российская интеллигенция оскотинилась", - общая нота комментаторов "Радио Свобода", "Московских новостей", веб-издания "Газета.ру", различных западных СМИ.
Известно, что в ряде западных политологических институтов созданы исследовательские отделы по Рунету (российская часть сети Интернет), по политическим форумам специалисты судят о настроениях мыслящей элиты России. Например, вот лишь одна, но очень характерная для таких обзоров, цитата из израильского сайта исследовательской группы МАОФ:
http://ipvnews.org/bench_article19112010.php
вертухайство, как сущность русского человека
Предлагаем к обсуждению великолепный труд, исчерпывающе опысывающий виртуальное вертухайство русского человека, как его природную сущность.
Политические форумы в сети Интернет - относительно новое увлечение российской публики, виртуальная всемирная кухня, на которой варится общественное мнение. В различных печатных и онлайновых изданиях все чаще появляются статьи, посвященные обзору выступлений на форумах, как одной из форм мониторинга российского общественного мнения. Основная нота всех этих статей - беспредельное удивление: "Что происходит с российскими интеллигентами и интеллектуалами?" Ведь это именно они больше всех пользуются Интернетом и интересуются общественной жизнью и политикой. А на русских веб-форумах - разгул ненависти, ксенофобии, расизма, антисемитизма, пропаганды насилия, аморального хамства и беснования. Нормальному человеку, после чтения таких форумов, становится дурно. "Страна с нарастающим ускорением впадает в безумие", "российская интеллигенция оскотинилась", - общая нота комментаторов "Радио Свобода", "Московских новостей", веб-издания "Газета.ру", различных западных СМИ.
Известно, что в ряде западных политологических институтов созданы исследовательские отделы по Рунету (российская часть сети Интернет), по политическим форумам специалисты судят о настроениях мыслящей элиты России. Например, вот лишь одна, но очень характерная для таких обзоров, цитата из израильского сайта исследовательской группы МАОФ:
Политические форумы в сети Интернет - относительно новое увлечение российской публики, виртуальная всемирная кухня, на которой варится общественное мнение. В различных печатных и онлайновых изданиях все чаще появляются статьи, посвященные обзору выступлений на форумах, как одной из форм мониторинга российского общественного мнения. Основная нота всех этих статей - беспредельное удивление: "Что происходит с российскими интеллигентами и интеллектуалами?" Ведь это именно они больше всех пользуются Интернетом и интересуются общественной жизнью и политикой. А на русских веб-форумах - разгул ненависти, ксенофобии, расизма, антисемитизма, пропаганды насилия, аморального хамства и беснования. Нормальному человеку, после чтения таких форумов, становится дурно. "Страна с нарастающим ускорением впадает в безумие", "российская интеллигенция оскотинилась", - общая нота комментаторов "Радио Свобода", "Московских новостей", веб-издания "Газета.ру", различных западных СМИ.
Известно, что в ряде западных политологических институтов созданы исследовательские отделы по Рунету (российская часть сети Интернет), по политическим форумам специалисты судят о настроениях мыслящей элиты России. Например, вот лишь одна, но очень характерная для таких обзоров, цитата из израильского сайта исследовательской группы МАОФ:
http://ipvnews.org/bench_article19112010.php
пʼятниця, 19 листопада 2010 р.
четвер, 18 листопада 2010 р.
середа, 17 листопада 2010 р.
вівторок, 16 листопада 2010 р.
понеділок, 15 листопада 2010 р.
неділя, 14 листопада 2010 р.
субота, 13 листопада 2010 р.
пʼятниця, 12 листопада 2010 р.
четвер, 11 листопада 2010 р.
середа, 10 листопада 2010 р.
вівторок, 9 листопада 2010 р.
Голодомор.
З історії[...] "Більшовики не рахуються зовсім з людністю, поводяться, як з окупованою місцевістю в повному розумінні цього слова. - Наплювать, що голодують, хай вимре 75% людності, а не вимре, - розстріляємо, - виказував предо мною свою провідну думку Голова Комячейки "Рабоче-Крестьянской инспекции І Конной Армии", комуніст Латипов, - тоді 25% стане покірною. Нам потрібна сама Україна, людність не потрібна". Про це саме говорив Раковський у вересні в Житомирі на таємному зібранні комуністів".
З таємного рапорту хорунжого Степана Львівського до начальника Військової ліквідаційної комісії, 30 грудня 1920 р.
--------------------------------------------------------------------------------
З таємного рапорту хорунжого Степана Львівського до начальника Військової ліквідаційної комісії, 30 грудня 1920 р.
--------------------------------------------------------------------------------
понеділок, 8 листопада 2010 р.
неділя, 7 листопада 2010 р.
субота, 6 листопада 2010 р.
Riano Pulita: Lettera del Sindaco di Riano sulla discarica
Riano Pulita: Lettera del Sindaco di Riano sulla discarica: "Image via WikipediaVi invitiamo a leggere la lettera inviata giovedì scorso dal Sindaco di Riano Dott. Nicola Regano al Presidente della Reg..."
пʼятниця, 5 листопада 2010 р.
четвер, 4 листопада 2010 р.
середа, 3 листопада 2010 р.
ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЙ ДИАГНОЗ
В Регионах - эйфория или мания величья.
Захватили всю палату по приказу главврача!
А Компартия слабеет от словесной диареи
Лишь в Крыму, как с гриппом птичьим, люди мечутся Грача.
Грач народ оповещает, что в Крыму маразм крепчает
Он союзников скликает, но его не слышат клич...
Ведь Соцпартия с устатку отморозила придатки,
А у партии Витренко - прогрессивный паралич!
Юлю в Киеве и Львове обложили карантином.
Приболела Батькивщина бледной немочью с ангиной.
А у Сильной Украины - дистрофия и рахит...
Ющенко собой доволен: В коме Наша Украина!
На ногах он переносит застарелый менингит!
А у партии Народной не хватило средств народных
Симулировать нормальность слабоумным не дал бог!
Настоящих буйных мало - их Свобода поджидала
Дал им пропуск на Свободу в Прикарпатье Тягнибок
И к политике в придачу, наш народ решал задачу
Гурвиц, Яценюк и Кернес - кто кому из них еврей?
Фронтовик от счастья плачет - на телеэкране скачет
Кролик Сеня в Буковине оказался царь зверей!
От отмашки до отбоя вся палата - поле боя
Но остались после боя Львов -с САДОВОЙ головою,
Одесситы- с КОСТным мозгом, Гурвиц - им не голова!
Харьковчане - с ГЕПАтитом, запорожцы -с СИНуситом
После местного наркоза ног не чувствует страна...
Захватили всю палату по приказу главврача!
А Компартия слабеет от словесной диареи
Лишь в Крыму, как с гриппом птичьим, люди мечутся Грача.
Грач народ оповещает, что в Крыму маразм крепчает
Он союзников скликает, но его не слышат клич...
Ведь Соцпартия с устатку отморозила придатки,
А у партии Витренко - прогрессивный паралич!
Юлю в Киеве и Львове обложили карантином.
Приболела Батькивщина бледной немочью с ангиной.
А у Сильной Украины - дистрофия и рахит...
Ющенко собой доволен: В коме Наша Украина!
На ногах он переносит застарелый менингит!
А у партии Народной не хватило средств народных
Симулировать нормальность слабоумным не дал бог!
Настоящих буйных мало - их Свобода поджидала
Дал им пропуск на Свободу в Прикарпатье Тягнибок
И к политике в придачу, наш народ решал задачу
Гурвиц, Яценюк и Кернес - кто кому из них еврей?
Фронтовик от счастья плачет - на телеэкране скачет
Кролик Сеня в Буковине оказался царь зверей!
От отмашки до отбоя вся палата - поле боя
Но остались после боя Львов -с САДОВОЙ головою,
Одесситы- с КОСТным мозгом, Гурвиц - им не голова!
Харьковчане - с ГЕПАтитом, запорожцы -с СИНуситом
После местного наркоза ног не чувствует страна...
Берлусконі каже, що зв'язок з юною марокканкою - це бажання допомагати людям
Італійський прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі прокоментував черговий секс-скандал, в якому йому приписують зв'язок з юною марокканкою. Визнавши те, що не дозволяли заперечувати свідчення свідків, політик виставив себе перед італійцями добродійником, пише La Stampa.
"У мене є серце, я роблю все, щоб допомогти людям, які потребують допомоги", - заявив Берлусконі під час прес-конференції в Ачеррі. Отже, він однозначно підтвердив, що дав розпорядження про звільнення своєї юної подруги, коли її заарештували за крадіжку. Там же, де розслідування пробуксовує, Берлусконі все заперечує, зокрема те, що займався з неповнолітньою іммігранткою сексом.
Поки що в історії про святкування політиків з повіями в будинку Берлусконі в Аркорі є три незаперечні обставини. Головне з них - те, що юна марокканка справді відвідувала резиденцію, пише Corriere della Sera. Директор новинної програми Tg4 Еміліо Феде повідомив напередодні, що він не був з нею знайомий особисто, але міг бачити пару разів на вечері в будинку прем'єра.
Другою обставиною, що не береться під сумнів, є те, що неповнолітня справді отримувала гроші готівкою, нехай навіть, як вона присягається, просто зустрічалася з прем'єром на цих святах і не вступала з ним у сексуальні стосунки. Не йдеться про величезні суми, але вони завжди були кратні тисячі, про що говорила й учасниця іншого секс-скандалу з невгомонним прем'єром - Патріція Д'Аддаріо, яка, за її словами, провела ніч з Берлусконі в палаці Граціолі.
"Отже, близько 5 тис євро за зустріч з сімейної "каси" Берлусконі", - пише автор статті.
Нарешті, третя обставина: відтоді як 27 травня неповнолітня, що перебувала під опікою соціальних служб, опинилася в поліцейській дільниці після того, як подруга звинуватила її в крадіжці 3 тис євро, відразу ж активізувалася розгалужена мережа захисту. Починаючи з тиску "згори" на поліцейське керівництво з тим, аби щодо дівчини було ухвалено найм'якше рішення.
Голова Демократичної партії зажадав відставки прем'єра, і навіть найпалкіші прихильники Берлусконі розгублені, зазначає La Stampa.
Історія, про яку йде мова, почалася ще в травні. Неповнолітня марокканка, відома тільки по імені Рубі, приїхала до Італії, щоб стати моделлю або телеведучою. За її словами, вона більше року ходила на приватні вечірки Берлусконі, щоб потім зробити кар'єру.
Після того, як її сусідка, з якою вона знімала кімнату в Мілані, вигнала її з будинку, дівчина опинилася на вулиці і була затримана поліцією. Тоді з'ясувалося, що у неї немає дозволу на проживання в Італії.
Будучи затриманою, Рубі повідала поліції, нібито мала інтимний зв'язок із самим прем'єр-міністром.
Вона стверджувала, що політик заплатив їй готівкою за ніч, проведену разом. Проституція як така не заборонена в Італії, проте для цього дівчина мала обов'язково бути старшою 18 років. Прокуратура завела з цього приводу справу, проте офіційного розслідування не розпочала. Офіційні особи зазначають, що слова дівчини містять багато суперечливої інформації, а від деяких свідчень вона зовсім відмовилася.
Тим часом рівень популярності Берлусконі тепер як ніколи низький - його підтримує мінімальна кількість населення за весь період його перебування при владі з переобрання в 2008 році.
Секс-скандали, в яких замішаний немолодий політик, повторюються з дивовижною регулярністю. Так, в серпні 38-річна "співробітниця" служби ескорту, Марія Тереза Де Ніколо, відома як "Тері", розповіла, що в 2009 році вона і дві її "колеги" займалися з прем'єром груповим сексом. Вранці Берлусконі нібито дав Тері 1000 євро і подарував коштовність.
Берлусконі підозрюють також в зв'язках з елітною повією Патрисією Д'Аддаріо на віллі Граціолі. У липні 2009 року на сайті видання L'espresso був опублікований аудіозапис інтимного побачення Патрисії і Берлусконі. Дещо пізніше Д'Аддаріо заявила, що після проведеної разом ночі Берлусокні погрожував їй і її дочці.
"У мене є серце, я роблю все, щоб допомогти людям, які потребують допомоги", - заявив Берлусконі під час прес-конференції в Ачеррі. Отже, він однозначно підтвердив, що дав розпорядження про звільнення своєї юної подруги, коли її заарештували за крадіжку. Там же, де розслідування пробуксовує, Берлусконі все заперечує, зокрема те, що займався з неповнолітньою іммігранткою сексом.
Поки що в історії про святкування політиків з повіями в будинку Берлусконі в Аркорі є три незаперечні обставини. Головне з них - те, що юна марокканка справді відвідувала резиденцію, пише Corriere della Sera. Директор новинної програми Tg4 Еміліо Феде повідомив напередодні, що він не був з нею знайомий особисто, але міг бачити пару разів на вечері в будинку прем'єра.
Другою обставиною, що не береться під сумнів, є те, що неповнолітня справді отримувала гроші готівкою, нехай навіть, як вона присягається, просто зустрічалася з прем'єром на цих святах і не вступала з ним у сексуальні стосунки. Не йдеться про величезні суми, але вони завжди були кратні тисячі, про що говорила й учасниця іншого секс-скандалу з невгомонним прем'єром - Патріція Д'Аддаріо, яка, за її словами, провела ніч з Берлусконі в палаці Граціолі.
"Отже, близько 5 тис євро за зустріч з сімейної "каси" Берлусконі", - пише автор статті.
Нарешті, третя обставина: відтоді як 27 травня неповнолітня, що перебувала під опікою соціальних служб, опинилася в поліцейській дільниці після того, як подруга звинуватила її в крадіжці 3 тис євро, відразу ж активізувалася розгалужена мережа захисту. Починаючи з тиску "згори" на поліцейське керівництво з тим, аби щодо дівчини було ухвалено найм'якше рішення.
Голова Демократичної партії зажадав відставки прем'єра, і навіть найпалкіші прихильники Берлусконі розгублені, зазначає La Stampa.
Історія, про яку йде мова, почалася ще в травні. Неповнолітня марокканка, відома тільки по імені Рубі, приїхала до Італії, щоб стати моделлю або телеведучою. За її словами, вона більше року ходила на приватні вечірки Берлусконі, щоб потім зробити кар'єру.
Після того, як її сусідка, з якою вона знімала кімнату в Мілані, вигнала її з будинку, дівчина опинилася на вулиці і була затримана поліцією. Тоді з'ясувалося, що у неї немає дозволу на проживання в Італії.
Будучи затриманою, Рубі повідала поліції, нібито мала інтимний зв'язок із самим прем'єр-міністром.
Вона стверджувала, що політик заплатив їй готівкою за ніч, проведену разом. Проституція як така не заборонена в Італії, проте для цього дівчина мала обов'язково бути старшою 18 років. Прокуратура завела з цього приводу справу, проте офіційного розслідування не розпочала. Офіційні особи зазначають, що слова дівчини містять багато суперечливої інформації, а від деяких свідчень вона зовсім відмовилася.
Тим часом рівень популярності Берлусконі тепер як ніколи низький - його підтримує мінімальна кількість населення за весь період його перебування при владі з переобрання в 2008 році.
Секс-скандали, в яких замішаний немолодий політик, повторюються з дивовижною регулярністю. Так, в серпні 38-річна "співробітниця" служби ескорту, Марія Тереза Де Ніколо, відома як "Тері", розповіла, що в 2009 році вона і дві її "колеги" займалися з прем'єром груповим сексом. Вранці Берлусконі нібито дав Тері 1000 євро і подарував коштовність.
Берлусконі підозрюють також в зв'язках з елітною повією Патрисією Д'Аддаріо на віллі Граціолі. У липні 2009 року на сайті видання L'espresso був опублікований аудіозапис інтимного побачення Патрисії і Берлусконі. Дещо пізніше Д'Аддаріо заявила, що після проведеної разом ночі Берлусокні погрожував їй і її дочці.
У зв'язку зі скандальними повідомленнями Патрисії Д'Аддаріо італійська прокуратура наприкінці червня почала розслідування, опитавши 19 жінок "за викликом" і ймовірного сутенера Джанпаоло Тарантіні. Тим часом ще в травні дружина Берлусконі - Вероніка Ларіо, що прожила з ним 19 років, подала позов про розлучення, але потім передумала.
Сам Берлусконі заявляв, що ніколи не платив повіям за секс і намагався віджартуватись, заявивши: "Навколо так багато красивих жінок, а я не святий".
вівторок, 2 листопада 2010 р.
понеділок, 1 листопада 2010 р.
vagabondo_str: La nostra figlia Oksana.
vagabondo_str: La nostra figlia Oksana.: "Зробив музслайдшоу про нашу донечку Оксанку."
Підписатися на:
Дописи (Atom)