‎7 ознак того, що Ви займаєтеся своєю справою.

1. Ви можете займатися справою свого життя в будь-який час, за будь-яких обставин, і при будь-якому самопочутті.
2. Ви занурюєтеся в процес роботи моментально і надовго. Зосередженість на улюбленій справі подібна до глибокої медитації. Час і все, що відбувається навколо, перестає мати значення.
3. Ви відчуваєте постійну необхідність у прагненні до професійного зростання і отримання нових знань. Ви берете участь в будь-якій дискусії, пов'язаній з Вашою улюбленою справою.
4. Ви безоплатно діліться набутим досвідом з іншими людьми. Ваші знання приходять до Вас легко, тому Ви так само легко готові ділитися ними. Вас не турбує думка про те, що хтось стане краще Вас, використовуючи Ваші знання.
5. Ви відкриті всьому новому. Улюблена справа дає Вам великий заряд енергії, який Ви хочете і готові витрачати на захоплюючі справи. Ви відкриті до нових знайомств, подорожей та експериментів.
6. Гроші не є для Вас визначальним фактором. Якщо Ви повністю занурені у справу свого життя, то легко витрачаєте на нього значну частину своїх грошей. І з часом, улюблена справа приносить Вам дохід з такою ж легкістю.
7. Ви помічаєте, що бажані Вами події починають формуватися самі, а Вам залишитися тільки спостерігати за вдалим збігом обставин. Нові знайомства, творчі ідеї, як ніби самі приходять у Ваше життя.

Капітан Очевидність.

З Фрейдом не посперечаєшся, чи це таке почуття гумору у журналістів?

Великі справи треба робити! А не обдумувати їх нескінченно ...

‎1.Читаючи авторів, які добре пишуть, звикаєш добре говорити.
2.Культура - це не кількість прочитаних книг, а кількість зрозумілих.
3.Люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор.
4.Книга завжди краще фільму, тому що в уяві немає обмежень на спецефекти.
5.Чим більше читаєш, тим менше копіюєш інших.
6.Люди діляться на дві категорії: на тих, хто читає книги, і тих, хто слухає тих, хто читає.
7.Як з копійок складаються карбованці, так і з крупинок прочитаного складається знання.
8.Читання для розуму - те саме, що фізичні вправи для тіла.
9.Існує тільки одна річ, гірша, ніж не читати книги останні 90 днів; це не читати книги останні 90 днів і думати, що нічого не сталося. © Джим Рон
10.Є злочин важчий, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх. © Рей Бредбері
11.Щоб стати розумним, досить прочитати 10 книг, але щоб знайти їх, потрібно прочитати тисячі.
12.Книги - кораблі думки,що мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління. © Френсіс Бекон
13.Пам'ятайте: те, що ви собою являєте, визначається тим, що ви читаєте. © Джим Рон
14.Довіряй книгам, вони найближчі. Вони мовчать, коли треба, і говорять, відкриваючи перед тобою світ, при потребі.

Памятаймо Чорнобиль.

На сьогодні вже відомий весь масштаб трагедії, але в тіні так і залишаються герої, які в той час жертвуючи власним життям, ліквідовували катастрофу.

Від "професійної офісної хвороби" врятує... кава.

Результати дослідження японських вчених показали, що кава є дуже корисною для людей, які багато годин на день працюють за комп'ютером.

Порція тонізуючого напою допоможе вберегти очі від перевтоми, повідомляє УНН з посиланням на іноземні ЗМІ.

В експерименті японських дослідників брали участь 78 здорових добровольців. Протягом тижня вони не пили кави, потім їх попросили прийняти таблетки кофеїну. При цьому одна група учасників отримувала плацебо.

Виявилося, що рівень сльозовиділення у тих, хто прийняв кофеїн, було набагато вищим, ніж у групі, що приймала плацебо, вже через 45 хвилин після прийому препаратів.

Нагадаємо, через напругу очей, викликану довгою роботою перед монітором комп'ютера, слизові оболонки ока і рогівка не отримують достатньо вологи. Фахівці ж Токійського університету прийшли до висновку, що кава сприяє сльозовиділенню. Цей процес, в свою чергу, знижує прояви синдрому сухого ока.

Святкове.Нотатки про національну гордість.

Подивіться на цей зворушливий момент:

У березні минулого року відзначали 150 річчя Італії. З цієї нагоди відомий італійський диригент Ріккардо Муті диригував у Римській опері знакову для італійців оперу "Набукко" Джузеппе Верді. У цій опері важливою є не тільки музика, але й політичний аспект: вона оповідає про Вавілонський полон євреїв. Це, звичайно, метафора – у Італії "Хор єврейських бранців" є символом прагнення народу до свободи – тоді Італія була роздробленою – головно під владою Дунайської монархії.

На опері був присутній і прем'єр-міністр сучасної Італії Сільвіо Берлусконі. А також мер Риму – однак вийшовши на сцену, окрім, як воно водиться у державних діячів, порожніх слів нічого посутнього не сказав, згадав тільки те, що з огляду на кризу та згідно з рішенням уряду видатки на культуру мусять бути скорочені...

Однак відзначення такого ювілею, тим більше в Італії, без опери не обійшлось би. Отож почалась сама опера.

Муті згадує: "... публіка була у захваті і аплодувала ще до початку опери. Все йшло добре, доки ми не дійшли до хору рабів ("Va pensiero") – тоді у повітрі повисла напруга. Є речі, які неможливо описати, тільки відчути – зал принишк... Можна було відчути солідарність публіки з плачем полонених євреїв: "О, моя батьківщино – така прекрасна та втрачена нами".

Коли хор завершив, я почув крики "біс". І публіка вибухнула "Viva Italia. Viva Verdi!" – "Слава Італії. Слава Верді!" – у повітря полетіли записка патріотичного характеру."

Муті ніколи не робив повторів частин опер, тому, що опера має бути цілісним твором – він не міг грати просто на біс, однак цього разу зробив це з особливим наміром.

Коли стихли аплодисменти, він звернувся до Берлусконі і публіки: "Я італієць, але багато гастролюю по всьому світу, і сьогодні мені соромно від того, що відбувається у моїй країні, тому я приймаю ваше прохання повторити "Va pensiero" не лише з огляду на патріотичний зміст цього хору, а тому, що сьогодні, коли ми виконували ці слова "О, моя батьківщино – така прекрасна та втрачена нами", я подумав, що коли ми і далі будемо продовжувати поступати так, як ми це робимо, то ми таки знищимо культуру Італії, яка покоїться на історіїі таки дійсно втратимо нашу прекрасну країну.

(Аплодисменти публіки та виконавців)

І продовжив: "Ми тут всі у нашій італійській атмосфері... і я, Муті, мовчав багато років. Тепер я хочу надати цій пісні сенсу. Ми у себе вдома, римський театр і хор, який чудесно виконував, і оркестр, який абсолютно чудово його супроводжував. Я пропоную вам долучитися, і будемо співати всі разом."

Публіка встала і почала співати разом з хором. Це був дивний момент. І не тільки єдннання, але й попередження для безвідповідальних і цинічних політиків, що сиділи у головних ложах театру.

Текст звідси:http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/4e5602c378b0e/
Хочу подякувати "Игорь"

Річниці визволення Італії.

Річниця визволення Італії (також відомий як День звільнення, в річницю опору або просто 25 квітня) відзначається в Італії 25 квітня кожного року і являє собою важливий день в історії Італійської Республіки.Відмічається в ознаменування кінця нацистської окупації,що сталося 25квітня 1945, в кінці Другої світової війни. Ця дата була обрана тому, що 25 квітня 1945 були звільнені Мілан і Турін. Станом на 1 травня було звільнено всю Північну Італію:Болонья (21квітня), Генуя (26 квітня), Венеція (28 квітня). Звільнення поклало кінець двадцяти років фашистської диктатури і п'ять воєн і символічно представляє собою початок історичного шляху, який приведе потім на референдум 2 червня 1946 за вибір між монархією і республікою,до народження Італійської Республіки . З 1946 року вважається національним святом: у багатьох італійських містах організовують демонстрації і ходи на згадку про цю подію. Свято було засноване першим тимчасовим урядом тільки в1946 році,законодавчим указом 185 від 22 квітня 1946 року ("Положення про святкові дні") де говориться:" Повне звільнення території Італії, 25 квітня 1946 року оголошено національним святом".
http://vagabondo-str.livejournal.com/308772.html

Повний текст звернення Тимошенко.

У п'ятницю, 20.04, після завершення робочого дня мені віддали заключення німецьких лікарів професорів П. Хааса та К.Н.Айнхойпля, які зазначили, що я не зможу поправити свій стан здоров'я в цій клініці, яку запропонувала українська влада.

Причина не в лікарях. Я вірю українським лікарям та глибоко їх поважаю, знаю, в яких складних умовах вони працюють. І не в обладнанні лікарні - воно відповідає стандартам. Причина в загальній ситуації щохвилинного насилля, знущання, які мені організував діючий президент України.

Після отримання висновку німецьких лікарів я письмово повідомила начальника колонії, усно наглядаючого прокурора та заступника міністра охорони здоров'я, що до зустрічі з моїм захисником, враховуючи зміст висновку, я не можу переїжджати в лікарню. Ми домовилися, що такий переїзд в лікарню відбудеться в понеділок після спілкування з Сергієм Власенком.

Але приблизно біля 21.00 з тюремної камери, де я перебувала, вивели мою сусідку, а через деякий час після того до мене зайшли 3 чоловіки кремезної статури. Вони підійшли до мого ліжка, накинули на мене простирадло та почали втрьох стягувати з ліжка, докладаючи грубу фізичну силу.

Від болю та відчаю я, як могла, почала захищатися та отримала через простирадло сильний удар кулаком в живіт, мені скрутили руки та ноги, підняли та потягнули в простирадлі на вулицю.

Я думала, що наступили останні хвилини мого життя. Від невиносимого болю в спині та страху я почала кричати та кликати на допомогу, але ніякої допомоги я не отримала. В якийсь момент від страшного болю я просто відключилася та прийшла до тями вже в лікарняній палаті. В стані крайнього стресу я відмовилася будь з ким спілкуватися до зустрічі з моїми захисниками.

На наступний день я відмовилася від їжі. Але зустрічі з захисниками так і не вібулося.


Зараз я думаю про те, який безвихідь та безсилля відчуває кожна людина сьогодні, коли стикається з насиллям влади в усіх її проявах.

Коли до мене почали застосовувати грубу фізичну силу, я уявила весь відчай тих беззахисних людей, яких жорстоко, по-звірячому б'ють, а іноді і вбивають слуги народу в погонах в численних тюрмах, слідчих ізоляторах, міліцейських відділках, зонах, в підвалах сучасного СБУ-НКВС.

Коли в чотирьох замкнутих стінах, в повній ізоляції від світу, над тобою орудують м'ясники з перекошеними від лютті обличчями і коли ти не знаєш, це кінець життя чи ні - саме в такі хвилини особливо чітко усвідомлюєш, яку ми країну побудували за 20 років незалежності і що ми не маємо права залишити її в такому нелюдському вигляді нашим дітям.

Я припинила їсти 20 квітня тільки з однією метою, щоб привернути увагу демократичного світу до того, що відбувається в центрі Європи, в країні під назвою Україна. І питання не в долі сучасних українських політв'язнів; ми готові стійко та гідно проходити свій шлях, який би він не був.

Проблема в іншому - в негайному розумінні, що президент України неухильно та педантично будує в великій європейській Україні концентраційний табір насильства та безправ'я, які доповнюються безпрецедентним збагаченням правлячої родини та її оточення за рахунок привласнення державних ресурсів.

Треба негайно усвідомити цей трагічний стан речей та негайно це зупинити, застосувавши всі засоби українських та міжнародних можливостей та впливів. Якщо час буде втрачено, ми отримаємо Лівію або Сірію в центрі Європи, і тоді вже буде запізно гасити пожежу.

Я благаю демократичний світ та всі здорові сили в Україні почати негайно діяти та спільними зусиллями ліквідувати цю загальноєвропейську загрозу. Саме ліквідувати, бо консервативне лікування ситуації вже неможливе.

План, який я пропоную, складається з 2 пунктів: по-перше, розпочати публічні міжнародні розслідування всіх корупційних оборудок родини Януковича та його оточення, де були задіяні міжнародні фінансові трансакції та оформлення власності, здобутої незаконним шляхом, на території інших держав.

Я публічно прошу всіх чесних журналістів, лідерів громадських рухів, службовців, силовиків та інших небайдужих людей передати мені матеріали журналістських та інших розслідувань, які чітко доводять міжнародний характер злочинів правлячої верхівки України.

Я публічно звернуся до офіційної влади тих країн, в юрисдикції яких проводилися корупційні злочини наших правителів з проханням провести неупереджені, незалежні розслідування цих злочинів та притягнути до відновідальності винних. Треба розпочати Велике Очищення Країни вже зараз.

По-друге, треба докласти всіх зусиль, щоб без революцій, мирно, під час парламентських виборів усунути авторитарний режим Януковича з усіма його метастазами. Найближчим часом я оголошу звернення до всіх громадян України з поясненням, як це на мій погяд можливо зробити. Якщо на парламентських виборах народу України завадять усунути цю владу, це означає, що доведеться піднімати нову мирну революцію.

Але чого точно не можна робити - так це бути мовчазним стадом, яке ведуть на заклання. Поки я жива, я буду цьому протистояти. І ви не дозволите так принижувати Україну, я це знаю…

Дмитрий Корчинский: Мы и есть русские.

Современная Россиская Оккупация.

Фильм семнадцатый.
Заключительная серия .
Шокирующая правда, неизвестные факты, параллели и аналогии. 
Два тоталитарных режима, 14 стран, Один почерк.
История, которую нужно знать, история, которая продолжается, история, которую нужно завершить.Всі серії тут: http://www.youtube.com/show/occupation?s=1

Святкування Великодня в Храмі Святої Софії у Римі.

Храм Святої Софії у Римі -- центр духовного життя українців.
З-поміж розмаїття архітектурних шедеврів італійської столиці почесне місце займає і греко-католицький собор Святої Софії. Майже 40 років він є центром духовного життя українців та всіх вірних східного обряду у Римі. Історія храму тісно пов''язана з патріархом Йосипом Сліпим (1892-1984), котрий пережив сталінські в''язниці і вималював свою мрію у камені та позолоті.
Далеко від центру міста один із римських пагорбів на вулиці Бочеа справді можна назвати українським. Тут встановлений пам''ятник Великому Кобзареві, напроти -- будинок Українського католицького університету, а поруч вона -- Свята Софія з п''ятьма золотавими банями. Усе це -- невтомна праця і виплекана мрія кардинала, глави Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого. 
У 1945 році, коли почалися переслідування греко-католицької церкви, радянська влада заарештувала владику. 18 років у таборах Сибіру й Мордовії Йосип Сліпий жив надією вийти на волю і збудувати Божий дім. Після ув'язнення жити в Україні митрополиту не пощастило. В Римі він усього себе присвячує активізації на Заході життя Української греко-католицької церкви. 
Сподівався, що його римська Софія духовно повернеться до Києва
Йосип Сліпий запланував звести у Римі третю Софію, бо перший християнський храм Святої Софії у Константинополі (Стамбулі) перейшов до мусульман, а Свята Софія Київська за більшовицьких часів перетворилася у музей. Митрополит сподівався, що його римська Софія колись духовно повернеться до Києва. 
Церкву освятили у 1969 році. Хрестово-купольний храм захоплює відвідувачів простотою споруди і внутрішнім затишком, оповитим позолоченою мозаїкою. Це оздоблення робив український маляр Святослав Гординський, а іконостас створив монах-художник Ювеналій Мокрицький. 
Римський собор Святої Софії нині не є таким важливим духовним центром українства, як це було за життя патріарха Сліпого, згадує Іван Музичка. Священик переконаний, що свою місію церква Святої Софії виконала: „Про нас не знали... „Russi, russi!". Та які „russi"?! Україна! Церква Святої Софії багато зробила у цьому контексті, бо вона своїм виглядом зсередини і ззовні говорить про наше мистецтво, про нашу літургію, про нашу нещасну долю, і що ми так довго держави не мали. Але італійці також довго держави не мали".
Нині храм на римському пагорбі -- духовний прихисток українських заробітчан, представників четвертої хвилі еміграції. Якщо не кожної неділі, то бодай на Різдво, Великдень чи Свято матері багато з них таки дістаються сюди, щоб помолитися за своїх дітей і швидке повернення на батьківщину.
Микола Лептюк для Християнського Товариства українців в Італії.
Оригінал відео:https://vimeo.com/40649634

Вулицю Леніна перейменують на вулицю Жертв комунізму? Рим.

Ця заява була зроблена вчора головою комісії з топоніміки м.Рим Федеріко Молліконе.Мер Риму Джанні Алеманно висловив згоду зі зробленою пропозицією.Питання буде вирішене на найближчому засіданні комісії з топоніміки.

Перший Великдень.

Орест Лютий (випуск 6) АХ, БАНДЕРО - УКРАїНСЬКИЙ АПОСТОЛ!

Караоке.

Фільм "Ісус" - повна версія (1979)

Як підготувати великодній кошик.

http://www.credo-ua.org/2012/04/43879

Викладач Еклезіології та Церковного права Українського католицького університету о. Михайло Димид, розповівУНІАН про традицію готувати великодній кошик і освячувати їжу, повідомила пре-служба УКУ. «Воскресіння Христове приводить не тільки до духовної, але й до тілесної насолоди в прославлянні Ісуса, який поборов смерть, і приніс людству нову перспективу Царства небесного», – говорить о. Михайло.

Український погляд: Сакральний зміст писанок і крашанок

Український погляд: Сакральний зміст писанок і крашанок: www.malecha.org.ua «Аb ovo» — від яйця, спочатку — говорили древні. У Давньому Римі був звичай урочисту трапезу починати з яйця — си...

Історія, як вона є: Писанкова карта України

Історія, як вона є: Писанкова карта України: Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозумінн...

Діяспора.Top Tracks for The Ukrainians.

http://www.youtube.com/watch?v=XtPbP6uOX2w&feature=bf_next&list=AL94UKMTqg-9D_UfOhpBBO_78eugvPNLPj&lf=list_related

http://www.youtube.com/watch?v=tRRcPh0A174&feature=bf_next&list=AL94UKMTqg-9D_UfOhpBBO_78eugvPNLPj&lf=list_related

http://www.youtube.com/watch?v=5UHTbuxo_J8&feature=bf_next&list=AL94UKMTqg-9D_UfOhpBBO_78eugvPNLPj&lf=list_related

http://www.youtube.com/watch?v=VylYVI0O3L4&feature=bf_next&list=AL94UKMTqg-9D_UfOhpBBO_78eugvPNLPj&lf=list_related

http://www.youtube.com/watch?v=9k_QNHqL2UE&feature=relmfu

«Хто боїться дядечка Бабая?»

Укранімафільм оприлюднив новий трейлер та цілий аніматик повнометражного мультфільму «Хто боїться дядечка Бабая?» Багато інших робочих матеріалів (таких, як сценарій, фони, опис персонажів) до мультфільму можна знайти на сайті Укранімафільму — www.ukranimafilm.com.ua/projects/babay.html

ЗАО РПЦ - деньгам везде дорога.

Орест Лютий (випуск 5) ГРУДИ №6 (Мурка)

http://vk.com/id162386361 Орест Лютий вконтакте
http://www.facebook.com/profile.php?id=100003501633444 facebook
Студія кустарних та самодіяльних фільмив «САМО-ГОН» Представляє
Авторський проект профессора антропології Ореста Лютого ЛАГІДНА УКРАЇНіЗАЦіЯ
У супроводі Народного антитоталітарного ансамблю СТАЛІН унд ГИТЛЕР КАПУТ Пісни з альбому А Я -- НЕ МОСКАЛЬ Виконує проффесор антропології ОРЕСТ ЛЮТИЙ. «ГРУДИ №6»

• 
  

А ви вишивали по фото?

Головна > Наука > Стародавні цивілізації У Києві розкрили «Заповіт княгині Ольги» 946 року.

• Головна
•  > 
• Наука
•  > 
• Стародавні цивілізації

У Києві розкрили «Заповіт княгині Ольги» 946 року

Аліна Маслакова. The Epoch Times Україна

02.04.2012

Друк

Одна з пластин «Заповіту княгині Ольги» 946 року. Фото: Аліна Маслакова / The Epoch Times Україна
Натисніть на фото для перегляду галереї

2 квітня у Києві широкому загалу представили текст «Заповіту княгині Ольги», який був вирізаний на срібних пластинах «у 6454 році від створення світу» або у 946 році за григоріанським календарем.
Пророцтво про те, що буде з її родом та народом Ольга отримала на 40-й день молитви, стверджує власник реліквії. А запис «Заповіту» виконав чорноризець Григорій на трьох срібних пластинах болгарською глаголицею. «Глаголицю, напевне, можна вивести із найдавнішого алфавітного письма, яке зафіксоване в околицях Кам’яної могили…», — сказав на презентації «Заповіту княгині Ольги» історик-археолог, дослідник Трипільської доби Юрій Шилов.
Власник реліквії, Сергій Соколов, говорить, що належить до роду хранителів манускрипту. Він розповів, що реліквію зберігали у кам’яній скрині в спеціальному розчині на основі воску та прополісу. До людини, якій передавали пластини із заповітом, пред’являли певні вимоги. Вона мала знати на пам’ять текст, що був записаний на пластинах, історію свого роду та багато інших речей. «В древності таких людей називали відунами, волхвами, по-різному», — говорить Сергій Соколов.
Власник «Заповіту княгині Ольги» пояснює, що відкрити його для громадськості зараз спонукали небесні знамення. «У 2009 році первородний вінець став мироточити — він почав покриватись ароматною рідиною й почав виділяти запах. В книзі хранителів є такий запис: „На строк вінець вкаже мій, сльозою і диханням він час відмірить і рід великий відродиться знову“», — розказує Сергій Соколов.
Олесь Журавчак, директор фестивалю «Трипільське коло» порівняв «Заповіт» із «Велесовою книгою». Він вважає, що глобальні проблеми людства може вирішити якісний еволюційний стрибок у свідомості людей: «Цей час потрібен зараз для того, щоб людина усвідомила себе частиною природи».
Текст «Заповіту княгині Ольги», перекладений на українську та озвучений Ніною Матвієнко, можна було прослухати на презентації. Ось уривки з нього:  «Цей народ п’є велику скорботу і строк їй – тисяча років. І буде голод, війни, а гірше — мерзенність духу. І будуть, наче пси на розтерзанні терзати цей народ ті лживії князі у божевіллі своєму міняючи історію. Несуть загибель для народу і собі…»
«Не слід опікуватися невір’ям народу. Зневага до твого роду сповістить, у кому є закон, а в кому вже немає його… »

Виконати заповіт організатори збираються на світанку 7 квітня на родовій землі княгині Ольги у селі Петрівському.

Великодні яйця.

Кожна українська писанка - це витвір мистецтва. Традиція розпису писанок до Великодня в різних регіонах України має свої особливості. Для різних територій характерний різний вид візерунку, кольоровою гами і технології розпису. Наприклад, полтавські писанки фарбують у білі, жовті та зелені кольори. На Чернігівщині використовують білі, червоні та чорні, а на Прикарпатті писанки роблять у жовтих, оранжевих, червоних та чорних тонах. 

З часів язичництва, яйце було символом повернення життя. З іншого боку,в християнство яйце вважається символом Воскресіння Ісуса Христа.
Ми звикли бачити на Великдень писанки.А от на Заході дарують шоколадні яйця. 

Як кажуть,скільки народів,стільки і звичаїв.

Більше фото пасхальних яєць з різних куточків християнського світу дивимось тут:http://fototelegraf.ru/?p=117508